Форум » РУСИНСКАЯ ПОЛИТИЧЕСКАЯ НАЦИЯ » Русини - Народ! » Ответить
Русини - Народ!
Georg: Усяде,у цiлому бiлому свiтi,лем не у украинi, русини - русини. Лем у украине - етническая группа. Може руськi,поляки,серби.. лем етническая группа украинцев?! Цеж треба таке придумати! Може зато так украинцi говорять, бо нас не розумiють?
Georg: http://www.youtube.com/watch?v=L3T8VQpO9YI&feature=related
Georg: http://www.youtube.com/watch?v=N0W80vhLiBQ&feature=related
Georg: http://www.youtube.com/watch?v=DJ0HtEi33eE&feature=related
Georg: Кильо мюш терпiти хохлох? Давайте ушiтькi повiме йiм - идьте дому!
Georg: http://www.youtube.com/watch?v=DJ0HtEi33eE&feature=related
Georg: http://www.youtube.com/watch?v=TfWYsM1vzOo&feature=related
Georg: ttp://www.youtube.com/watch?v=qSFa0vEq94s&feature=related
Georg: Метою поїздки було познайомитися з життям нашої громади в с. Бистра (по-румунському Рапід). Це село розташоване в окрузі Мараморош. Колись, за часів Австрійської імперії, цей округ був чи не найбільшим у державі. Крім теперішніх румунських територій, до нього входили Міжгірський, Хустський, Тячівський і Рахівський райони. Після першої світової війни округ поділили між Чехословаччиною і Румунією. Другий поділ зробив уже Сталін. В результаті поділів колись єдина земля виявилась розділеною. У нас опинився Хуст – північна столиця Мараморошу. До Румунії відійшла південна столиця – місто Сиґіт (тепер м. Сіґету-Мармациєй), розсташоване навпроти нашого Тячева – через ріку Тису. Таким чином, до Румунії відійшло багато сіл з українським населенням. Деякі взагалі виявилися поділеними навпіл – тому й зустрічаються на румунському боці Тиси села з назвами Малий Тячів, Малий Бичків. До речі, що цікаво – назви населених пунктів у Марамороші дублюються українською мовою. У гірській зоні, де проживають українці, дуже добре збереглися всі традиції. Завітавши до хати місцевої жительки, можна було бачити такі ж покровці, з такими ж кольорами і узорами, як у нашому міжгірському селі. Тут дотепер роблять гуні і вовняні ліжники. В долині річкиМетою поїздки було познайомитися з життям нашої громади в с. Бистра (по-румунському Рапід). Це село розташоване в окрузі Мараморош. Колись, за часів Австрійської імперії, цей округ був чи не найбільшим у державі. Крім теперішніх румунських територій, до нього входили Міжгірський, Хустський, Тячівський і Рахівський райони. Після першої світової війни округ поділили між Чехословаччиною і Румунією. Другий поділ зробив уже Сталін. В результаті поділів колись єдина земля виявилась розділеною. У нас опинився Хуст – північна столиця Мараморошу. До Румунії відійшла південна столиця – місто Сиґіт (тепер м. Сіґету-Мармациєй), розсташоване навпроти нашого Тячева – через ріку Тису. Таким чином, до Румунії відійшло багато сіл з українським населенням. Деякі взагалі виявилися поділеними навпіл – тому й зустрічаються на румунському боці Тиси села з назвами Малий Тячів, Малий Бичків. До речі, що цікаво – назви населених пунктів у Марамороші дублюються українською мовою. У гірській зоні, де проживають українці, дуже добре збереглися всі традиції. Завітавши до хати місцевої жительки, можна було бачити такі ж покровці, з такими ж кольорами і узорами, як у нашому міжгірському селі. Тут дотепер роблять гуні і вовняні ліжники. В долині річки Русовка (руси – по-румунськи значить русини, себто ми) розсташовані три села: Кричунів, Бистра, Поляна. Найбільшим є Поляна – 12 тисяч жителів. Ми ж попрямували до с. Бистра. Тут діє громадська організація “Іван Криван” – на честь засновника села. Спілкування з місцевими жителями також здивувало: власник маленького магазинчика на наше запитання відповів нам абсолютно зрозумілою мовою – немов житель Тячева чи Рахова. Бо якщо русинські громади Сербії чи Словаччини все ж відчули на собі вплив місцевих мов, то в Румунії цього взагалі не відбулось. Можливо, річ у тому, що румунська мова набагато сильніше відрізняється від нашої, ніж та ж словацька. розсташовані три села: Кричунів, Бистра, Поляна. Найбільшим є Поляна – 12 тисяч жителів. Ми ж попрямували до с. Бистра. Тут діє громадська організація “Іван Криван” – на честь засновника села. Спілкування з місцевими жителями також здивувало: власник маленького магазинчика на наше запитання відповів нам абсолютно зрозумілою мовою – немов житель Тячева чи Рахова. Бо якщо русинські громади Сербії чи Словаччини все ж відчули на собі вплив місцевих мов, то в Румунії цього взагалі не відбулось. Можливо, річ у тому, що румунська мова набагато сильніше відрізняється від нашої, ніж та ж словацька.
Georg: http://uzhgorod.net.ua/news/37385
Georg: Нас не много русинох, Ту на бiлом` свiтi, Але ко сильнiший бо`в, Як наш славний Кротон?
Georg: http://www.c-rs.org/RadioPgm/mp3/10112009.mp3
Georg: http://www.ruskikerestur.org/
Georg: http://www.rusini.rs/index.h НАЦИОНАЛНИ САВЕТ РУСИНСКЕ НАЦИОНАЛНЕ МАЊИНЕ NATIONAL COUNCIL OF THE RUSYN NATIONAL MINORITY СРПСКИ РУСИНСКИ ENGLISH
Georg: http://www.rusini.rs/uvod-rus.htm
Georg: http://www.rusini.rs/aktualnosci.htm#01
Georg: На завершення урочистостей в Успенському соборі в місті Мукачеві Владика Мілан Шашік зокрема сказав: “Стільки разів вороги старалися зруйнувати Вселенську Католицьку Церкву тут під Карпатами. Дякуємо Богу, що Він зробив це чудо, що Радянський Союз розпався без пролиття крові, й Україна вийшла з тюрми народів, і ми можемо сьогодні, незважаючи на труднощі, прославляти Господа. Ми зібралися тут біля ікони Божої Матері, і тішуся, що так багато з вас несе освячені копії цієї ікони до своїх домівок. Поздоровте вдома тих стареньких і хворих, які ще пам’ятають останній відпуст на Чернечій горі. Поцілуйте їх за мене, обніміть і подякуйте за те, що обстоювали нашу віру, що витривали, коли було тяжко. Хай вони розказують вам про ті труди і тяжкості, щоби наші молоді пам’ятали, що наша віра є відстояна і кров’ю покроплена. Нехай ця Мати Божа, під охорону якої віддав наш край, Мукачівську єпархію, блаженний владика-мученик Теодор Ромжа, провадить усіх нас до Ісуса.” (Для Радіо Ватикану, К. Чавага, Львів)
Georg: Уже не до`вго i буде лiпше жити. Рисини будуть по русинськи говорити, Ми будеме на себе лем робити На Подкарпатськую,нашуй зимли. А дальше,завтра буду я писати, Бо колиська мусай iти спати. А йшi я чув, же Бог тому дайе, Ко рано скоро вше встайе.
Georg: http://ruskikerestur.primcast.com/RuskiKerestur Ми жийеме усяде у свiтi, aле серце наше вше дома, на Подкарпатскуй Руси!
Georg: В 2014 году начнется Третья мировая война... Экономический кризис, который продлится до 2020 года, в итоге перекроит политическую карту мира и в корне изменит весь геополитический расклад сил. США ждут тяжелые времена, а Украина и ЕС прекратят свое существование. С таким прогнозом, как передает корреспондент РИА «Новый Регион», выступил сегодня известный российский астролог Павел Глоба. Он отметил, что президента США ждет незавидная участь, предсказанная еще средневековым русским астрологом. «Еще в 1999-м году я говорил, что мир столкнется с невиданным кризисом, который начнется после прихода 44-го президента США, – подчеркнул Глоба. По его словам, указания на это есть еще в работах XVI века русского астролога Василия Немчина, который указывал на потрясения, которые придут из-за океана, когда в заокеанской стране будет у власти 44-й правитель. Его Немчин называл «черный человек». «В 1999-м году я считал, что «черный человек» был упомянут в иносказательном смысле, но оказалось, что «черный» употреблялось в прямом значении. В итоге, мы ошиблись на несколько месяцев, так как кризис начался незадолго до прихода Обамы, но это допустимая погрешность», – отметил астролог. Павел Глоба подчеркнул, что согласно гороскопу, самым тяжелым для Обамы станет 2011 год, когда его жизнь окажется под угрозой. «Я внимательно изучил гороскоп Барака Обамы и увидел, что он удивительным образом похож на гороскоп Джона Кеннеди, – заявил Глоба. – Особая опасность ему угрожает в 2011 году, но надеюсь, что ему удастся выжить». Как отметил астролог, если говорить в целом, то «у США, как ведущей мировой державы, нет большого будущего». «Штаты ждет великая депрессия. Страну удастся сохранить, но она утратит лидерский статус. При этом самое тяжелое время для США наступит после ухода Обамы, который не продержится в кресле президента более одного срока», – прогнозирует Глоба. По его словам, еще более печальное будущее ожидает Евросоюз. «На месте единого Евросоюза появится несколько объединений. Страны Скандинавии и Прибалтики образуют Северный союз, который станет наследником «Ганзейского союза». Франция, Италия и Испания объединятся в Южноевропейский Союз и так далее. ЕС, возможно и останется, как образование, но исключительно на бумаге», – сказал Павел Глоба. Согласно прогнозу астролога, распадутся и другие военные и политические союзы. «До окончания кризиса не доживет блок НАТО, который в ближайшее время несколько усилится, но затем перестанет существовать», – заявил Глоба. Астролог отметил, что нынешний год станет для России «годом распознания своих врагов». «Год желтого Быка традиционно сложный для России, – заявил Павел Глоба. – Именно в этот год родились самые заклятые враги России Наполеон и Гитлер. Именно в год желтого Быка был создан блок НАТО. В этот год Россия сможет узнать своих истинных врагов в лицо». Павел Глоба предсказал скорый распад Украины на три части, заявив, что две из них войдут в состав новой Российской империи. «Не переживет кризиса и Украина, которую ждет распад на три части, – сказал Глоба. – Распад произойдет не сейчас, но к 2014 году в Украине будут существовать де-факто две независимые друг от друга администрации, при сохранении формальной целостности территории, примерно в том же формате, что и сегодня в Молдавии. Восточноукраинская федерация не будет подчиняться Киеву и де-факто станет частью Российской империи, Крым же станет украинской Чечней». По прогнозу астролога, 2014 станет годом, когда человечество вплотную подойдет к началу Третьей мировой войны. «2014-й год опасен тем, что Уран находится в Овне, а это очень воинственное сочетание, – объяснил Павел Глоба. – Я опасаюсь начала перманентной войны на Востоке. Не дай Бог это будет связано с Ираном, тогда при любом исходе, мы получим настоящий взрыв абсолютно неконтролируемого тотального терроризма. Но до 2014 года никакой войны в России не будет. Будет взрыв бандитизма, но не более». Источник: topnews.ru
Georg: http://www.youtube.com/watch?v=53pMz4h5p1E&feature=related
Georg: Файна пiсня... Постане кротка... Пуд моюв шапков... I тегда знаш... I най ми то небо не узна за зло Ты сi йедiна,чему са молiм... ДАЛЕКО... http://www.youtube.com/watch?v=53pMz4h5p1E&feature=related
Georg: http://www.youtube.com/watch?v=9JfBpbNf0nQ&feature=related Може вонi тоже украiнцi? Язик майже як русинський: Мати му била плава (свiтла) Нежна..умрела в 30 .... I мала кучу(хижу) на краю соката (села) На столу дареб хлеба Та ма только,колько треба, Але Вася хoтел много вiшше... ...одийшов iз села... Пропивса...душу свою дйаволу продав...
Georg: http://www.youtube.com/watch?v=eyGhPKJwszI&feature=related Не питай ме... Не пием... Что ужiвам...
Georg: http://www.youtube.com/watch?v=ln2kO7B6Co4&feature=related
Georg: http://www.youtube.com/watch?v=vyLi9YXu0Ck&feature=related
Georg: http://www.youtube.com/watch?v=p5V7y3iWF4M&feature=related
Georg: http://www.youtube.com/watch?v=TfWYsM1vzOo&feature=related
Georg: http://www.youtube.com/watch?v=M4us6UYxjRY&feature=related
Georg: http://www.youtube.com/watch?gl=DE&hl=de&v=KBh6BKgWugk&feature=related
Georg: http://www.c-rs.org/RadioPgm/mp3/10182009.mp3
Georg: Тамо далеко Далеко од моря Там мойе село,мойе Там моя люба моя... Там моя Сербiя... http://www.youtube.com/watch?v=jHPO117jLYw&feature=related
Georg: http://www.youtube.com/watch?v=NHEFFK9EPgY&feature=related
Georg: http://www.youtube.com/watch?v=hXbjk7x9ouk&feature=related
Georg: http://www.rusynacademy.sk/english/en-academy2.html
Georg: http://www.rusyn.org/awards.htm World Academy of Rusyn Culture HOME ORGANIZATION PUBLICATIONS EVENTS AWARDS THE RUSYNS DIRECTORY CONTACT * CURRENT PROGRAM * AWARD HISTORY o Statue of Rusyn Bear o Rusyn Literature o Outstanding Achievement o Grants * STEVEN CHEPA FELLOWSHIP In addition to facilitating peer recognition and providing a world forum for outstanding works of scholarship and art, the Academy endevours to provide monetary awards to worthy induviduals to assist them in the continuation of their work. 2005 Aneta Buchko Papharhaji (Novi Sad, Serbia) A Chepa Bear and Aleksander Dukhnovich Prize of $1,000 USA for Rusyn Literature donated by Steven Chepa was awarded to Aneta Buchko Papharhaji. Alexander Zozulak (Slovakia) A Chepa Bear and Prize of $1,000 USA for Outstanding Achievement donated by Steven Chepa was awarded to Alexander Zozulak. Volodymyr Fedynyshynets' (Ukraine) A Chepa Bear and Prize of $1,000 USA for Outstanding Achievement donated by Steven Chepa was awarded to Volodymyr Fedynyshynets'. 2004 Volodymyr Fedynyshynets' (Ukraine) A Chepa Bear and Aleksander Dukhnovich Prize of $1,000 USA for Rusyn Literature donated by Steven Chepa was awarded to Volodymyr Fedynyshynets'. 2003-2004 Peter Purdes (Slovakia) The University of Toronto $5,000 CDN, Steven Chepa Fellowship In Rusyn Studies was awarded to JuDr. Peter Purdes, Faculty of Law, Safarik University, Kosice. Topic: Constitutional and Legal Status of the Rusyn Minority in Poland, Slovakia, the Czech Republic, Hungary, Ukraine, and Serbia after 1989. 2003 Mykolai Kseniak (Slovakia) A Chepa Bear and Aleksander Dukhnovich Prize of $1,000 USA for Rusyn Literature donated by Steven Chepa was awarded to Mykolai Kseniak. 2002-2003 Boris Varga (Novi Sad, Serbia) The University of Toronto $5,000 CDN, Steven Chepa Fellowship in Rusyn Studies was awarded to Boris Varga, Balkan correspondent BBC World. Topic: Rusyn and Serbian National Ideas in the Context of Civil War and Political Transformation 1989-2002. 2002 Petro Trokhanovskii (Poland) A Chepa Bear and Aleksander Dukhnovich Prize of $1,000 USA for Rusyn Literature donated by Steven Chepa was awarded to Petro Trokhanovskii. 2001-2002 Anna Pliskova (Slovakia) The University of Toronto $5,000 CDN, Steven Chepa Fellowship in Rusyn Studies was awarded to Dr. Anna Pliskova, Instructor in Rusyn Language and Literature, Presov University. Topic: Word Formation in the Rusyn Language of Slovakia (Ph.D. dissertation). 2001 Ivan Kalynych (Ukraine) A Chepa Bear and Alexander Duknovich Prize of $1,000 USA for Rusyn Literature donated by Steven Chepa was awarded to Ivan Kalynych. Volodymyr Mykyta (Ukraine) A Chepa Bear and Prize of $1,000 USA for Outstanding Achievement donated by Steven Chepa was awarded to Volodymyr Mykyta. 2000 Shtefan Sukhyi (Slovakia) A Chepa Bear and Aleksander Dukhnovich Prize of $1,000 USA for Rusyn Literature donated by Steven Chepa was awarded to Shtefan Sukhyi. 1999 Maria Maltsovska (Slovakia) A Chepa Bear and Aleksander Dukhnovich Prize of $1,000 USA for Rusyn Literature donated by Steven Chepa was awarded to Maria Maltsovska. 1998 Ivan Petrovtsi (Ukraine) A Chepa Bear and Aleksander Dukhnovich Prize of $1,000 USA for Rusyn Literature donated by Steven Chepa was awarded to Ivan Petrovtsi. 1997 Diura Papharhai (Yugoslavia) A Chepa Bear and Aleksander Dukhnovich Prize of $1,000 USA for Rusyn Literature donated by Steven Chepa was awarded to Diura Papharhai.
Georg: У́жгород (укр. У́жгород; словацк. Užhorod; венг. Ungvár; нем. Ungwar/Ungstadt) — город Украины, административный центр Закарпатской области и Ужгородского района, а также исторический центр Подкарпатской Руси. Население Ужгорода составляет 117 600 человек (на 2004 год; в 1989 году — 126 500). Основные этнические группы: украинцы, русские, русины, венгры, словаки, цыгане, немцы, евреи. Ужгород расположен на границе со Словакией, действуют два пограничных перехода — автомобильный Ужгород — Вышне Немецке и железнодорожный ширококолейный для грузоперевозок Павлово — Матёвске Войковце, планируется открытие шоссейного перехода Сторожница — Загор.
Georg: http://www.youtube.com/watch?v=ln2kO7B6Co4&feature=related
Georg: Ми,русини,поляки,словаки,руськi,серби,...словяни - уейдно i нико не буде сильнiшший,як ми! http://www.youtube.com/watch?v=ce8nT-MXD2I&feature=related
Georg: http://www.youtube.com/watch?v=p5V7y3iWF4M&feature=related
Georg: Мати свою славянску державу?! Кильо нас йе в Eвропi?
полная версия страницы