Форум » РУСИНСКАЯ ПОЛИТИЧЕСКАЯ НАЦИЯ » Русины Закарпатья! Кто они! » Ответить

Русины Закарпатья! Кто они!

rusin: Jan. 3rd, 2009 at 6:18 PM Русины Закарпатья! Кто они! Мы живем в 3 тысячелетии и несмотря на грубую денационализацию и попытки в течении сотни лет полностью ассимилировать русинов, русины все же сохранились как своеобразный славянский этнос. Русины Закарпатья продолжают осознавать себя нераздельной частью всего русинского этноса, который испокон веков населяет южные склоны Карпат, а в результате международных политических комбинаций - оказался разделенным между соседними центрально-европейскими государствами. В преобладающего большинства закарпатцев осталась генетическая память о своей генетической принадлежности. Подкарпатская Русь -отцовская и материнская земля всех русинов мира. До 1946 года национальность русин существовала. Попытки сближения народов породили массу проблем. Хотя остался крестьянский быт и главные категории крестьянской семьи. Села и городки уже начинают утрачивать свое архитектурное лицо, одежда у русинов была очень роскошной уйоши, петыки, гуни. Сохранился целый ряд русинских обычаев и традиций. Они украшают жилище, быт практичными деревянными изделиями, керамикой, вышиванкой, а еще - ковали железо, гнули подковы, выплетали изделия из лозы. Произошло народное возрождение и признание русинов во всех странах где они проживают кроме их материнской где их проживает наибольше - Украине. Тем не менее историческая память русинского народа Подкарпатья живет по своим законам. Русины отличаются от украинцев способом хозяйствования, стилем жизни, большими отличиями в речи, обычаями и традициями. Язык русинов. Наш язык развивался рядом с языками соседних народов и от этого он стал еще богаче. Язык по выразительности не уступает французкому, английскому, немецкому, русскому, не говоря уже о языке намного беднее украинском. Создать на Подкарпатской Руси (потом на Закарпатье) отдельный литературный кодифицированный язык никогда не было возможным. Перед соединением с Чехословакией мешал этому недостаток политических прав, малограмотность и отсталость народных слоев и народная несостоятельность интеллигенции. Именно поэтому литературный язык на Подкарпатской руси почти до вхождения в состав Чехословакии, колебался между церковнославянским и народными говорами составлными без надлежащей еволюции. Как сказал Ф.Тихий основу местного подкарпаторусинского языка надо искать в Марамороши. Подкарпатские русины живут в самом центре Европы вдоль северных и южных склонов Карпат. Их родину называют Подкарпатская Русь, находящаяся на границах Украины, Словакии и Польши. Кроме этих стран меньше живет в Румынии, Венгрии, Югославии, Чехии. Ни в одной стране русины не имеют административно выделенную территорию. В Словакии проживает около 130 тыс. русинов, в Польше 60 тыс., Югославии 25 тыс., Румынии 20 тыс., Чехии 12 тыс., Хорватии 5 тыс., Венгрии 3 тыс., США 620 тыс., Канада 20 тыс., Австралия 2,5 тыс., Украина 800 тыс. русинов.

Ответов - 21

Ольга: Читаю информацию на вашем сайте и не верю своим глазам, неужели все так и есть? Русины!! Когда мой отец говорил, что мой дед русин, это воспринималось как семейная сказка... Боже мой - мы ничего не знаем.. В Москве говорят, что в Закарпатье ненавидят русских и ехать туда опасно, я уже несколько лет хочу съездить на родину предков в Мукачево и каждый раз меня останавливают рассказами об актах насилия по национальному признаку.. Ольга

Маринец Ольга: Едте спокойно и с чувством достоинтсва перед вашими русинскими предками

rusin: Русские наши братье! Наверное перепутали вам рассказывали о Львове!

sauliite: Olenjka ja rusin zivu v latvii 20 let obratno kogda ja sjuda priexal toze obzivali banderovcem ja neznal sto otvetitj i stal izu4aty istoriju i ponjal ja drugoj naverno vissim silam mi dlja 4egoto nuzni ras boljse 1000 let soxranil nas vo vrazdebnoj srede pod vengrami mi prosus4estvovali bolee 1000 let i nepoterjali ni jazik ni svoi tradicii a to sto ja po pasportu ukrainec i 1000 drugix mi i nasi predki ne vinovati kogda u 4eloveka vibor ili rastrel ili kakajato podpisj ja dumaju eto ne trusosty ,a uslovija togo vremeni potomu sto v to vremja kto zapisalsja russinom vsex otpravili v sibirj na perevospitanie a do etogo bili avstrijskie konslagerja russini pervie v mire do nemeckix koclagerej stali zertvami ot poljsi nas narod toze siljno postradal no kogdato nas malenjkij narod pravil velikim Rimom patrioti PODKARPATSKOJ RUSI vas vernij poddanij . moj www.matiko22@inbox.lv

rusin: Спасибо за искренние, добрые слова в адрес нашего многострадального народа. На сей раз русины не отступят! Русинское государство - Республика Побкарпатская Русь в феврале 2009 года будет праздновать НЕЗАВИСИМОСТЬ!!!

Georg: Ми не казахи, i не украiнцi! Mи йе ми! Ми тому радi. Нико нас не переробить. I то шо йе,зустане з нами.

Georg: Ми не казахи, i не украiнцi! Mи йе ми! Ми тому радi. Нико нас не переробить. I то шо йе,зустане з нами.

Georg: Мы йесть народ йакый поможе другим познать себья.

Georg: Оставте глубокый сон!...

rusin: Дякуеме! Мы збируеме!

бахур: Знатокы! дайте мі відподід на таке пытання. Муй дыд і откц родом з Горлыц Краковской губернії. В 1945 році їхєсело як і вшистких іншых департировали.Они жили в Тернопольской области. Сколько себе памятам отец гварив же ми лемки. Так кто ми даст відповід _ Кто я є Лемок чи Русин.? А може оно є одно і тиж, только ми незнаме? Відповід дайте в лічку.

бахур: Знатокы! дайте мі відподід на таке пытання. Муй дыд і откц родом з Горлыц Краковской губернії. В 1945 році їхєсело як і вшистких іншых департировали.Они жили в Тернопольской области. Сколько себе памятам отец гварив же ми лемки. Так кто ми даст відповід _ Кто я є Лемок чи Русин.? А може оно є одно і тиж, только ми незнаме? Відповід дайте в лічку.

rusin: Русин.Гуцулы, лемки ветвь русинского народа!

Georg: Най ти серце пудскаже! Цi Ти думаш,же Ти поляк? Як думаш,так воно и йе. Я думам,же йа русын.

бахур: Нє я си не думам жи я поляк. Я си думам ци тот край откаль мої предки тиж є Підкарпатска Русь чи нэ. Бо мся дивив мапу и там прказуэ жи Кракыв то э Галичина . Вот тилько бардз шкожа жи неможу загрузити мапу.

Georg: Lem/Лем - так говорять Русини (Лемки,Бойки...) Лише/Тiльки - так розмовляють украiнцi. емківска проблематика як предмет науковых досліджынь часто была підоймувана през науковців — специялістів в ріжных ділах шыроко понятой гуматстыкы. Свідоцтвом того є значуча бібліографія науковых і публіцистичных прац посвяченых Лемкам і Лемковині, опрацувана, як наразі, лем в спосіб фраґментарычний, далекій од повного перегляду вшыткых позыций бібліографічных в тім ділі.1 Незалежні од дотеперішніх осягнінь тзв. „лемкознавства" лемківска проблематыка є як найбарже актуальна в теперішнім часі. Підоймуют єй студенты як темы семінарийных и магістерскых прац,2 є она темом дохторскых розправ,3 публікуют праці посвячены Лемковині узнаны науковы авторытеты в ріжных частях світа і в ріжных языках.4 Студенцкы науковы кола часто за предмет своіх заінтересувань оберают культуру лемківску.5 Організуваны сут специяльны науковы сесиі і сымпозия посвячены в цілости, або в великій части, справам лемківскым.6 Выдає ся великы моноґрафіі, котрых цільом є передставліня істориі і культуры Лемків в цілости іх розвиваня і осягнінь.7 Актуальніст і велика популярніст лемківской проблемы свідчыт о тым, же Лемкы і Лемковина сут зъявиском жывым, проблематычным, далекым од запертя го в музеях, скансенах і раз на все усталеных рамках і тыпоґрафіях. Штораз то новы проявы жытя і розвитя Лемковины, стераня ся і борба ріжных політычных і реліґійных поглядів, барз насилены головні в остатніх роках в звязку з либералізацийом і загальныма змінами в жытю громадско-політычным середньой і східньой Європы, находят свій слід в сотках полемік, дыскусий і протиставных теорий, якы приберают найбарже выразисту форму на сторінках пресы,8 але находят тіж свій одголос в працях о науковым характері.9 В дотеперішніх працях посвяченых Лемковині мож выріжнити два головны становиска, котры в деякых квестиях сут одмінны, а в деякых навет ся выключают. Становиска тоты можна спровадити до підходу науковців полськых і підходу науковців украінскых. В остатніх часах і самы Лемкы старают ся штораз частійше выповідати в своім імени. Выповіди тоты мают переважні популярну, публіцистычну форму,10 хоц входяча тепер в жытя наймолодша ґенерация лемківской інтеліґенциі старат ся в довголітні науковы споры на тему Лемків внести і свій вклад.11 В доповіди тій, котра в своім головным заложыню має вказати факт перетырваня культуры Лемків-Руснаків в Карпатах мимо великых перешкід і трудности, буду ся старала, попрі офіцийных становисках польской і украінской наукы, запрезентувати тіж лемківскій пункт виджьшя, опертий в великій мірі на народных пересвідчьшях і переказах.12 Званя „Лемко" (Лемкыня, Лемкы) має менше більше єднородну інтерпретацию, так зо стороны науковців польскых як і украінкых.13 Приймує ся, же званя тото утворене є на мовній підставі і выникло правдоподібно в І половині XIX в.14 на лемківско-бойківскьш пограничу. Початкове было то презвиско односяче ся до тых Руснаків, якы в своій бесіді ужывали слово „лем", котре напримір в бесіді Бойків не істніє. З часом з прозвиска стало ся неутральном назвом принятом в науковій і популярній літературі (см. прип. 14). Самы Лемкы, ужываючы для самоокрисліня загального званя „ Руснак", „ Русин" , помалы зачынали приймувати нову назву. До часів І Світовой Війны была она мало популярна серед народу. В часі меджевоєнном, котрий для Лемковины был періодом родячой ся етнічной самосвідомости, стераня ся ріжных оръєнтаций і загальний політычной актывности, окрисліня „Лемко" вошло уж на добре в ужыток серед лемківскых актывістів (явным приміром сут наголовкы часописів двох протиставных оръєнтаций політычных, москофільской — „Лемко" і украінофільской — „Наш Лемко"). По II Світовій Війні званя „Лемко" стало ся підставовым і выперло давне, адекватне етнічні званя „ Руснак" . Уж Р. Райнфус на підставі зобраных в 30-ых роках матеріалів ствердил, же окрисліня тото, в науці маюче характер етноґрафічного понятя, для Лемків має політычне забарвліня. Приняло ся головні на середній і західній Лемковині, де сильно розвивал ся тзв. старорускій напрям.15 В теперішнім часі, коли назва „Лемко" приняла ся уж на добре, трудно не зауважыти деякой аналоґіі в еволюциі од слова „Руснак" до слова „Лемко" з еволюцийом од слова „ Русин" до слова „ Украінец". Характерний є факт, же Лемкы з украінском национальном свідомістю преферуют самоокрисліня „ Украінец" або „ Украінец з Лемківщини" .16 Териториальны меджы Лемковины были предметом довголітніх досліджынь, спорів і гіпотез. Найбарже спірном была границя східня. А. І. Тороньскій принял, же на сході Лемковина доходит до верхнього Сану.17 За ним пішло дуже інчых авторів.18 Становиско тото переважало в XIX і на початку XX в. Докладны тереновы досліджьшя, якы в 30-ых роках XX в. перепровадил в дідині етноґрафіі і соціологіі Р. Райнфус,19 а в дідині мовознавства Й. Шемлей, 3. Штібер і І. Зілиньскій20 рішыли о вызначыню той границі на лінію пасм Хрыщатой, Великого Ділу і Буковиці та выділіню перехідной териториі, лемківско-бойківской, медже ріками Ославом і Саном. Погляд тот стал ся переважаючым серед науковців. На заході зас і півночы границя Лемковины была легка до окрисліня, бо польскій і рускій елемент выразні ся од себе одділят. Рускыма селами по північній стороні Карпат найдальше высуненыма на захід сут Біла Вода, Чорна Вода, Явіркы, Шляхтова. Штоправда Р. Райнфус тоты 4 села одділил од Лемків і вырізнил в оддільну групу тзв. Русинів Шляхтовскых, подібні як выділил групку „ Венгринів" на полудньовій частичці Сандецкой Землі.21 Загальні, єднак, приймує ся, же вершок „лемківского клина" вызначают власні тоты 4 села під Щавницьом. На полудни границя Лемковины північной (а тоту лем ту береме під увагу) покрыват ся з границьом Польской державы. Північна границя не будит векшых вантпливости. Список граничных сіл перераховує Шемлей, а за ним подає Ю. Тарнович,22 зазначены сут они на вшытких картах заміщаных в працях на тему етноґрафіі ци мовы Лемків. Коли ходит о одчутя „Рідной Землі", „Лемковины" през самых Лемків, то мож достеречы розріжніня на льокальну вітчызну, то є землі лемківскы на північній стороні Карпат і на вітчызну шыршу — цілу територию тзв. Карпацкой Руси.23 Границя східня на териториі Полщы серед Лемків є барз слабо спрецизувана. Найчастійше веде ся єй на Сані. Знаны сут села на схід і північ од границі Лемковины вызначеной етноґрафами і мовознавцями, мешканці котрых называют себе Лемками (нп. Гломча, Сянкы). З другой стороны представникы старорусиньской орєнтациі і сучасны іх контынуаторы выділяют тзв. „ Лемковину властиву" (критерия, медже інчыма, то сталий наголос в бесіді), на схід од котрой мешкают уж Украінці. Проблемом найбарже спірном, в котрій становиска науковців польскых і украінскых взаімно ся выключают, є етноґенеза Лемків. Украінскы дослідники твердят же клин руского населіня в Карпатах Західніх є слідом, якій лишыл ся на тых землях по пануваню Кыівской Руси, територия котрой сігала дуже дальше на захід як приняте є в польскій історіоґрафіі. По падіню Кыівской Руси під напором Татарів в XIII віку, а при зрастаню могучости Польской державы, рускє населіня выперане было през польскых кольоністів і утримало ся лем на гірскых землях, трудно доступных і меньше атракцийных під економічным взглядом.24 Становиску тому протиставляют дослідникы польскы теорию „міґрациі волоской" або „волоско-руской", на підставі котрой Лемкы выникли през наложыня ся на польскє осадництво (істніюче на тых землях в долинах рік уж од XIII віку) волоско-рускых осадничых фаль. Было то звязане з вандруваньом балканскых пастушых народів, так званых Волохів, котры, ідучы луком Карпат на північ, мішали ся з людми уж там жыючыма. Коли дішли на територию Західніх Карпат, іх етнічний склад мал перевагу руского елементу. Люде тоты оселяли ся і творили села в ХV-ХVI віку на тзв. волоскым праві.25 Зо стороны Лемків теория волоской кольонізациі стрічат ся з абсолютні неґатывным принятьом.26 В народній свідомости ходит понятя племени Білых Хорватів, котре уж в V в. жыло в Карпатах, было высоко зорґанізуване і розвинене. В VII віку векшіст того племени переселила ся на Балканы. Осталу част в X віку підбила Кыівска Русь. Хоц підбите племено приняло назву Русины (Руснакы), його сліды видочны сут і гнеска в мовній і культуровій окремности західніх Русинів.27 Потверджыня істніня племени Білых Хорватів на териториі Західніх Карпат мож найти в працях сучасных істориків.28 Інчым звязаным з лемківскьша прадіями міфом-переконаньом є віра в факт християнізацийной місиі Кірила і Методия серед Лемків.29 Од науковой стороны споры о діяльніст Апостолів Славянщыны по північхій стороні Карпат не сут іщы остаточні розстрігнены, што стверджат в своій праці Г. Лябуда.30 Коротко зреферуваны ту декотры становиска науковців в підставовых проблемах назвы, етноґенезы і териториі Лемковины і зазначыня, же лемківска свідоміст в однесіню до них не все покрыват ся з тым, што твердит офіцийні наука, сут свідоцтвом того, же Лемкы мают одчутя свойой одмінности, інчости в однесіню до отачаючых іх народів, што часто окрисляне є терміном „лемківского сепаратызму". Понятьом, котре не так уж давно одношене было до украінского народу: „ ...Якщо Польщі бути, нехай вона не буде самолюбна а толерантна... бо украінці... прагнуть бути народом вільним і окремим, а усвідомлення собі тієі відрубності ними самими є причиною украінського сепаратизму".31 Явиско тото, котре є головном причыном споминаных выжше спорів публіцистів, діячи, науковців, стрічат ся з ріжном оціном. Сторона польска старат ся менче більше заняти позицию объєктывного референта проблемы, хоц часто пребиват ся през тот „объєктывізм" одчутя гідной сымпатиі і зрозуміня, як в припадку А. Крога, А. Зємбы,32 або тенденцийности, як в припадку Т. А. Олшаньского.33 Сторона украінска оцінят факт здецидувані неґатывні, уважаючы йо

Georg: 2. Діяльніст наукова. Авторами части зо споминаных прац магістерскых і дохторскых сут представникы молодой лемківской інтелігенциі. Лемкы тіж штораз частійше берут участ в науковых конференциях посвяченых лемківскій проблематыці. В Кракові, при Інституті Східнославянскых Філологій дохторанты-Лемкы під кєрівництвом проф. Вітковского працуют над Словником лемківского языка. Праві уж скінчена є І част підручника Основы лемківской ґраматыкы. Опрацовує ся програм навчаня лемківского языка в школах і підручникы в тым цілю. В двох школах на Лемковині діти уж ся вчат рідного языка. Я собi ниг`да голову не ламав,же ко я йе. Бо ми иншак говореме,думайеме,йiме... Фамилийi i iмена иншакi майеме: Роман,Мадяр,Гранчак,Гам,Газиста,Гедьеш,Сливка,Болдижар... Ганя,Маня,Iлона,Ката,Ержа,Янко,Мiшьо,Дюрьо,Ферi,Мiлан...

ENEO: Саме варйаты ту дописуют... Шо было - не верне ся нігды. Русін - варйат перший... Нема юж жадных русинов...суть самы словацы, поляцы і украінцы.

rusin: Лиш бы й надале так!

pozsony: Александр Духнович Гимн Подкарпатских русинов Подкарпатские русины, Оставте глубокий сон! Народный голос зовет вас: He забудьте о своем! Наш народ любимый Да будет свободный. От него да отдалится Неприятелей буря, Да посетит справедливость Уж и русское племя! Желание руських вождь: Руський да живе народ! Просим бога Вышняго, Да поддержит русcкаго И дасть векa лучшаго. Olekszander Duhnovics A Kárpátaljai ruszinok himnusza Kárpátalja jó ruszinja, Mély álmodból ébredj fel! Szólít már a néped szava: Tedd szent kötelességed! Hőn szeretett népem, Szabadságban éljen! Jó népünket ne tiporja Gaz ellenség vihara, Ragyogj fel, igazság napja Végre minden ruszinra! Arra kérünk, Istenünk, Éljen boldogan népünk! Védd meg ruszin népedet, Adj néki üdvösséget, Oltalmat és jobb létet! Fordította: Dr. Majorossy István 12.jpg Под-кар-пат-ски-е ру-си-ны, Ос-тав-те глу-бо-кий сон! Kár-pát-al-ja jó ru - szin- ja, Mély ál-mod-ból éb-redj fel! 13.jpg На-род-ный го - лос зо - вет вас: He за-будь-те о сво-ем! Szó- lít már a né - ped sza - va: tedd szent kö-te - les-sé-ged 14.jpg Наш на - род лю – би - мый Да жи - вет сво - бод - ный. Hőn sze - re - tett né-pem, sza-bad-ság - ban él - jen! 15.jpg От не -го да от - да-лит-ся не-при-я -те - лей бу - ря Jó né-pün-ket ne ti - por- ja Gaz el-len-ség vi - ha - ra, 16.jpg Да со-гри - ет спра-вед-ли-вость Уж и рус-ско - е пле - мя! Ra-gyogj fel, i - gaz-ság nap-ja Vég-re min-den ru - szin - ra! 17.jpg Же – ла –ни -е русь -ких вождь: Русь-кий да жи - ве на - род! Ar - ra ké-rünk, Is - te - nünk, Él - jen bol-do - gan né-pünk! 18.jpg Про-сим Бо-га Выш-ня-го, Да под-дер-жить рус-ска-го И дасть ве-ка Védd meg ru-szin né-pe-det, Adj né - ki üd -vös-sé-get, Ol-tal-mat és 19.jpg луч- ша -го! jobb lé - tet! 11.jpg http://i011.radikal.ru/0908/5a/e4c321618e58.jpg Можешь лучше увидеть на сайте: http://cukorbeteg.hupont.hu І дещо ще цікаве.

Michail: rusin пишет: В Словакии проживает около 130 тыс. русинов, в Польше 60 тыс., Югославии 25 тыс., Румынии 20 тыс., Чехии 12 тыс., Хорватии 5 тыс., Венгрии 3 тыс., США 620 тыс., Канада 20 тыс., Австралия 2,5 тыс., Украина 800 тыс. русинов. А в России, Русин нет что ли? не верю!



полная версия страницы