Форум » ДАЙДЖЕСТ прессы » Цильо Русанюк. 2. Чому за 29 років Незалежності України ще продовжується блудослівя? » Ответить
Цильо Русанюк. 2. Чому за 29 років Незалежності України ще продовжується блудослівя?
Цильо Русанюк: Цильо Русанюк. Чому за 29 років Незалежності України ще продовжується 29-річне блудослівя неосвічених націоналістів-антирусинів? 1 ГРУДНЯ 1991 РОКУ в Українській Радянській Соціалістичній Республіці, в од-ній з бувших радянських республік СРСР, пройшов референдум, на якому з 45 мільйонів громадян 28 мільйонів проголосували за утворення нової, раніше не існувавшої незалеж-ної держави Україна. Президент України В. Зеленський радо сповістив на своїй сторінці в фейсбуці https://www.facebook.com/zelenskiy95/posts/2699281473655545 таку інформацію: «1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому понад 90% громадян сказали Незалежній Україні «так»! Тут президент допустив невеличку помилку, яка робиться багатьма за 29 років: ві-дбувся тоді згідно Закону референдум саме республіканський та місцеві референдуми в Криму, в Закарпатті, та також на Галичині і на Буковині. Правда горді галичани, та смиренні буківчани своїм правом на місцевий референ-дум по Закону Союзу Радянських Соціалістичних Республік «Про порядок вирішення пи-тань, пов'язаних з виходом союзної республіки з СРСР» від 03.04.1990 року не скориста-лися. Важно нікому ніколи не забути, що переважна більшість русинів ЗАКАРПАТТЯ, історичних підкарпатських русинів, які, на відміну від радянських українців, мали досвід державо будування в складі ЧСР, організовано проголосували за створення нової Незалежної України. Цим незаперечним фактом русини Закарпаття юридично стали державотворчим народом русинів поряд з галичанами, українська ідея яких до 1939 року була заблоковано поляками та українцями центру та сходу, з мадярами, румунами, словаками та іншими народами нашої держави – держави и русинів. Отже, сам президент України визнає, що утворення Незалежної України відбулося не літом 1991 року простим політичним проголошенням Верховною ще Радянською Ра-дою УРСР, а саме фактом референдуму, та його результатами в день опублікування їх - 4 грудня 1991 року. А що за цією інформацією приховують нинішні диктатори? Важно ніколи і нікому не забути, що цей демократичний референдум проводився по демократичному Закону УРСР «Про республіканський та місцевий референдуми» від 3 липня 1991 року. Президент України також визнає, що утворення Незалежної України відбулося не літом 1991 року простим політичним проголошенням Верховною ще Радянською Радою УРСР, а саме фактом референдуму, та датою опублікування його результатів 4 грудня 1991 року. Саме 4 грудня, згідно Закону УРСР «Про республіканський та місцевий референ-думи» від 3 липня 1991 року, Українська Радянська Соціалістична Республіка, створивши акт сепаратизму-відділення від СРСР шляхом референдуму, і стала самопроголошеною Незалежною державою Україною. Фактично Україна, відділившись референдумом від СССР, створила прецедент сепаратизму! Згідно згаданого радянського ще демократичного референдуму по Закону УРСР «Про республіканський та місцевий референдуми» від з липня 1991 року жителі Радянсь-кої України, громадяни СРСР-УРСР, не боячись, як нині, що їх будуть судити за відкри-тий офіційний сепаратизм – за вихід зі складу СРСР, проголосували в більшості. І вперше в історії утворилася Незалежна держава Україна. Значить, саме 4 грудня 1991 року мав би святкуватися день Незалежності України. Але українські радянські комуністи, які відчули тоді смак переділу державної народної власності кравчуківськими соратниками комуністами, спішно перефарбувалися в спокон-вічних українських націоналістів. Почалася славна 29 річна історія розкрадання народної власності руками переверт-нів комуністів, нині ніби націоналістів, яка і до сьогодні ще не закінчилася. Розпродали неокомуністи все, що продавалося: флот, армію, зброя, заводи, фабри-ки, будівлі, комбінати, банки, готелі, та розкрали народні збереження в ощадкасах, зали-шивши щасливих громадян без збережень. А на сьогодні запропонувала влада народу нік-чемну медицину, мізерний рівень життя, скудну зарплату та мізерну пенсію. І ось жахливий фініш! На сьогодні, на 1 грудня 2020 року, Незалежна Україна сама бідна країна в Європі та в світі, з якою майже не рахуються, яка ж до того ще й утратила частину території з майже 10-ма мільйонами жителів! Показово, що мільйони ЗОСТАВШИХСЯ ЩЕ нових громадян, особливо західноу-країнських галичан, стали СПІШНО покидати країну, що і до нині продовжується в аст-рономічних розмірах. А щоб нові громадяни Незалежної України не змогли вже ніколи повернутися на-зад, то та ж Верховна майже ще комуністична Рада на початку 1992 року змінила Закон УРСР «Про республіканський та місцевий референдуми» від 3 липня 1991 року на новий, вилучивши з нього «стару демократію – право на сепаратизм». Цим також заборонила проводити в майбутньому місцеві референдуми, та більше ніколи не ставити на референ-думі питання про вихід когось чи чогось з Незалежної України. Кажуть, йдемо до Європи? А там якраз цим правом референдуму мирно скористалися наприклад громадяни Чехословаччини, розділивши мирно одну державу на дві – Чехію та Словаччину. Через 29 років треба також пам’ятати, що демократичний Закон УРСР, де говори-лося про сепаратизм, заявляв, що злочином являється не сам заклик до сепаратизму, бо це право кожного і воно залишалося навіть для радянських українських громадян. Але ра-хувалося злочином тільки такий заклик до сепаратизму, який спонукав би громадян до насильницьких дій сепаратизму. Щоб новим громадянам Незалежної України більше не хотілося мати право на ста-рий радянський вільний сепаратизм, яким вони вільно скористалися 1 грудня 1991 року, голосуючи за утворення нової держави за межами СРСР, за відділення від СРСР – тобто акт сепаратизму (в його правовому значенні, а не в нинішньому хворобливому націоналістичному), таж саме ще майже радянська комуністична Верховна Рада скоро вилучила з Закону про референдум право людей на сепаратизм, та на вільні регіональні референдуми, як це практикується в Швейцарії. А в кримінальний новий український Закон введені було зміни про те, що не тільки заклики до насильницьких дій сепаратизму, але і будь які, в простих словах, заклики до відділення, чи просто публічне вираження своїх висловів та критичних думок, названі платними націоналістами антиукраїнською риторикою і стали людей карати ув’язненням від 3 до 5 років. Радянсько-українське старе демократичне право на сепаратизм, яке у всіх державах світу є до нині дозволеним, в Україні стало особливо небезпечним злочином і є під сугу-бою забороною. Публічно дається владою командам «вуличним платним вовкодавам» по-грожувати кожному, хто має власну думку. Під цей злочин «ніби сепаратизму» нова українська перефарбована влада руками нового КГБ-СБУ стала притягувати любого громадянина до кримінальної відповідальнос-ті, якщо такий посмів лиш критикувати злодійські дії нової влади. Як сміявся молодий працівник СБУ в Ужгороді перед русинами, мов, ми знайдемо швидко на вас «управу», за що ув’язнити будь-кого з вас (звісно, по команді влади). Адже, якщо ти скажеш жінці: «Добрий день», а ми тобі просто інкримінуємо злочин сепаратиз-му. Наші експерти легко доведуть, що ти мав прихований намів: «Добрий день вбити президента і відділити Закарпаття до Угорщини». Сьогодні ще пишуть українські недополітологи, що в Закарпатті 1991 року закар-патці голосували за сепаратизм, не розуміючи свого блудослівя, адже ще 1 грудня 1991 року не існувало Незалежної України і жителі Закарпаття могли підтримати або не підт-римати сепаратизм Києва від Москви, або взагалі проголосувати інакше. Цим же терміном «сепаратизму» також назвали крайні українські націоналісти ба-жання жителів Закарпаття відновити свій дорадянський, до-український свій конституцій-ний чехословацький статус національної Республіки Підкарпатська Русь. Але, що головне і без сепаратизму, саме голосували вільно уже за статус в складі України. Тобто голосували за те, що гарантувалося їм ще згідно Закону УРСР «Про респуб-ліканський та місцевий референдуми» від 3 липня 1991 року. Після 1992 року такого пра-ва люди не мають. Блудослівя нинішніх антирусинських вуличних штатних крикунів та журналістів і їх київських покровителів ясно демонструє їх крайню загальноукраїнську правову неосві-ченість. І вже 29 років ми чуємо хамство києво-галицьких псевдо патріотів! Однак, що сьогодні важно знати, жителі ЗАКАРПАТТЯ, переважна частина з яких русини, історичні підкарпатські русині, організовано проголосували за створення нової Незалежної України, ставши реально її державотворчим народом русинів поряд с полоні-зованими галичанами, що майже всі виїхали на польські плантації, українцями центру і сходу, що їздять на заробітки на схід. Ще сьогодні цей 29 літній ювілей і для закарпатсь-ких мирних корінних тут мадярів, та інших народами краю. Отже, Україна – це 29 років держава і русинів Закарпаття! Саме русини Закарпаття стоять 29 років в авангарді противників розвалу України! Саме русини і сьогодні викривають ворогів України, що, одні шастають по вулицям в ма-сках, а другі в той час розкрадають остатки! Ст..6. У союзній республіці, яка має в своєму складі автономні республіки, автоно-мні області, автономні округи або місця компактного проживання національних груп, зга-даних у частині другій статті 3 цього Закону, підсумки референдуму розглядаються Вер-ховною Радою союзної республіки спільно з Верховною Радою автономної республіки і відповідними Радами народних депутатів. Стаття 7. Верховна Рада союзної республіки подає Верховній Раді СРСР підсумки референдуму. Верховна Рада союзної республіки, що має в своєму складі автономні рес-публіки, автономні утворення або місця компактного проживання національних груп, згаданих у частині другій статті 3 цього Закону, подає до Верховної Ради СРСР підсумки референдуму по кожній автономній республіці, по кожному автономному утворенню або місцю компактного проживання національних груп з висновками і пропозиціями відповідних органів державної влади. Стаття 13. Республіка, що виходить зобов'язана дотримуватися загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, а також права і свободи людини, закріплені в міжнародних договорах, учасником яких є СРСР. документы 5-го конґресу Комінтерна із 1924-го року ся дають доглядати, і в них є ясно пописано, што треба з Русинами зробити. Зробити з них Українців. Володимир Зеленський 1 ч. • Хоч це й не передбачено правилами правопису, але я гадаю, що слово «Незалежність» варто писати з великої літери. На знак безмежної поваги до всіх, хто століттями за неї боровся, та як символ того, як ба-гато вона для нас означає. Вперше розповідаючи дітям, що таке Незалежність України, її суверенітет, свобода та са-мостійність, можна почути їхнє щире здивування: «А що, хіба може бути якось інакше?» На це запитання 29 років тому наше суспільство дало, без перебільшення, історичну відповідь: інакше бути не може. 1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому понад 90% гро-мадян сказали незалежній Україні «так». Понад 28 мільйонів голосів стали одним, потужним голосом українського народу, щоб промовити на весь світ: «Ми хочемо й будемо жити у своїй державі – у вільній Україні». Згодом ми зрозуміємо, що здобуття Незалежності не означає остаточного завершення бо-ротьби. Що її потрібно захищати зі зброєю в руках, ціною власного життя. Ми робимо це сьомий рік поспіль. Робимо все для настання миру та повернення своїх те-риторій. Заради майбутніх поколінь та їхніх щирих здивувань: «А хіба може бути інакше, як віль-на, єдина та незалежна Україна?» Давайте задумаємося про це й будемо пам’ятати щоразу, коли так кортить розпочати фейсбук-баталію з власними співвітчизниками на тему «Хто більше, краще та правиль-ніше любить Україну?» Головне ж сьогодні полягає в тому, що у нас є все необхідне, аби ми стали потужною та конкурентоспроможною країною. І Україна має всі шанси бути саме такою вже незабаром. Але це можливо за однієї простої умови – якщо всі ми разом докладемо для цього свої зусилля.
Ответов - 0
полная версия страницы