Форум » НОВОСТИ В МИРЕ И НА ПОДКАРПАТСКОЙ РУСИ » П. Годьмаш. Как советские и украинские историки скрывали правду о русинской нации и ее правах. » Ответить
П. Годьмаш. Как советские и украинские историки скрывали правду о русинской нации и ее правах.
Петро Годьмаш: Как советские и украинские историки скрывали правду о русинской нации и ее правах. Стаття П. Годьмаша полностью опубликованная на http://www.rusin.forum24.ru/?1-1-0-00000297-000-0-0-1255353582 Здесь только выдержки и суть. Як радянські і українські історики приховували правду про русинську націю і її права. На підставі цього рішення Центральної Русинської Народної Ради, Паризька мирна конференція прийняла рішення – приєднати автономну Країну Русинів до Чехословаччини. Це рішення Паризької мирної конференції було офіційно оформлено шляхом укладення відповідного договору Головними Союзними і Дружніми Державами, з одної сторони, та Чехословацькою Республікою, з другої сторони. Саме в статтях 10 – 13 цього договору сказано про умови приєднання русинської національної території як автономної Русинської Країни до Чехословаччини таким чином: “10. Чехословаччина зобов’язується встановити Русинську Територію на південь від Карпат в кордонах, визначених головними Союзними і Дружніми державами, як автономну одиницю в Чехословацькій державі і надати їй найширше самоуправління, сумісне з цілісністю держави. 11. Країна Русинів на південь від Карпат буде мати окремий Сойм. Цей Сойм буде мати законодавчу владу у всіх мовних, шкільних і релігійних питаннях, у питаннях місцевої адміністрації та інших питаннях, які закони Чехословацької Республіки йому визначать. Губернатор Країни Русинів буде призначений Президентом Чехословацької Республіки і він буде підзвітним перед Соймом. 12. Чехословацька Республіка зобов’язується, що урядовцями в Країні Русинів будуть призначатися, по можливості, мешканці цієї території. 13. Чехословаччина забезпечує Країні Русинів пропорційне представництво в парламенті Чехословацької Республіки, до якого обере депутатів на підставі Конституції Чехословацької Республіки. Ці депутати не будуть мати право голосувати у таких законодавчих питаннях, які будуть входити до компетенції Русинського Сойму”. Державні чиновники офіційної Праги цей договір скорочено називали “Малим договором”, а Сен-Жерменський мирний договір – “Великим договором”. Тобто, приєднання автономної Русинської Країни від Угорщини до Чехословаччини відбулось на підставі “Малого договору”, який передбачав збереження за русинами того статусу автономної одиниці, який вони мали в якості автономної республіки Країна Русинів у складі Угорщини. Статус автономності русинів в складі Чехословаччини був зафіксований в Конституції Чехословаччини , прийнятої 29 лютого 1920 р., а також конституційним законом “Про автономію Підкарпатської Русі” від 22 листопада 1938 р. Щоб приховати правду про те, що русини є політичною і державотворчою нацією, яка пройшла шлях державотворення від автономної до повністю суверенної республіки, радянська наука застосувала велетенські зусилля. Зокрема, вище згадані статті 10 – 13 “Малого договору” “вписала” в Сен-Жерменський мирний договір, аби їх там не знайти. А “Малий договір” про приєднання автономної республіки Країна Русинів від Угорщини до Чехословаччини було забороною навіть згадувати. Дальше на http://www.rusin.forum24.ru/?1-1-0-00000297-000-0-0-1255353582
Ответов - 2
Georg: НАЦИОНАЛНИ СИМВОЛИ И НАЦИОНАЛНЕ ШВЕТО ГЕРБ На правей половки герба находзи ше медведз червеней фарби, у стояцим положеню, хтори патри на лїви, гералдични бок. Спрам толкованя, медведз стародавни славянски символ хтори Руснацох вяже за їх праотечество у Карпатох. Друга половка герба подзелєна на седем горизонтални поля, на хторих ше зменюю пантлїки цмей белавей и златно-жовтей фарби. Описани герб преноши историйну традицию Руснацох. Вон 30. марца 1920. року постал урядови герб автономней обласци Подкарпатскей Руси зоз шедзиском у Ужгородзе у составе Чехословацкей од 1919. по 1938. рок. На тим гербу пантлїки белавей фарби означую штири жупаниї: Унґ, Береґ, Уґоча и Мараморош, хтори вошли до составу спомнутей обласци, а три златно-жовти пантлїки — три златоносни рики з тей обласци: Уж, Латорица и Тиса. Комбинованє белавей и жовтей фарби вшелїяк присутне и у ознакох вецей жупанийох Закарпатскей (Подкарпатскей) обласци, а белаво-златна комбинация фарбох и ознака Рюриковичох, владарского дому Києвскей Руси, першей штредньовиковней держави Восточних Славянох, односно Русинох. Нєшка тот герб представя общеприлапени знак векшини русинских орґанизацийох ширцом швета: у Словацкей, Ческей, Польскей, України, Мадярскей, Румуниї, Горватскей, Сербиї, Нємецкей, ЗАД, Канади и индзей. Вон препознатлїви знак и часц идентитета шицких Руснацох, без огляду на їх реґионалну припадносц и националну ориєнтацию. ЗАСТАВА Застава Руснацох у Сербиї то трофарбова подлога застави Републики Сербиї на хтору положени герб войводянских Руснацох. На тот способ витворена єдинствена символика — ґеоґрафска и емотивна припадносц Руснацох ґу держави Сербиї и традицийне заєднїцтво з державотворним народом, а источасно и нєспорна вязаносц за историйни край свойого походзеня. НАЦИОНАЛНЕ ШВЕТО За националне швето Руснацох у Републики Сербиї прилапени 17. януар. Истого датума 1751. року, Франц Йозеф де Редл, совитнїк царици Мариї Терезиї и администратор Кральовско-державного Бачкого дистрикту у Зомборе подписал перши урядови документ — Контракт о насельованю 200 руских грекокатолїцких фамелийох на тедишню пустару Вельки Керестур. Тот дзень уж вецей децениї прилапени як дзень урядового досельованя Руснацох на тоти простори.
Georg: http://www.rusini.rs/aktualnosci.htm#01
полная версия страницы