Форум » НОВОСТИ В МИРЕ И НА ПОДКАРПАТСКОЙ РУСИ » Звернення до Закарпатської обласної ради. (укр. мова) 90 р Сен-Жермен » Ответить

Звернення до Закарпатської обласної ради. (укр. мова) 90 р Сен-Жермен

Д.ВОздвиженский: От Международной конференции «90-летие Сен-Жермена». 88005. Ужгород. Пл. Кирилла и Мефодия 7 E-mail: dsidor1@online.ua Ужгород. 10.09.2009 г. Tel: +380 50 3171080 Звернення до Закарпатської обласної ради. (укр. мова) Шановні депутати! Дозвольте нам вітати Вас і у Вашій особі жителів Закарпаття, з яких біля 800 тисяч – містні люди – етнічні русини, які живуть відвіку на своїй національній автономній «території русинів на південь від Карпат». Русини відсвяткували в 2008 році 90-річчя русинської автономії (від 1918 року), і довірили Вам долю автономії Закарпаття-Підкарпатської Русі в складі України, законно реалізувати результати референдуму 1 грудня 1991 року з веденням їх в Конституцію України. Однак українська влада «18 років ломила» наших народних обранців, щоб вони не посміли проголосити автономію Закарпаття в складі України. Це змушений був зробити Другий Європейський Конгрес Підкарпатських Русинів, на 18 році тотальних порушень українською владою прав і свобод русинів. 10 вересня 2009 р. виповнилося 90 років від того дня, коли був підписаний Сен-Жерменський мирний договір. Тоді русинська політична нація, що отримала 21 грудня 1918 р. статус автономної Республіки у складі Угорщини, перейшла з неї вільно до складу Чехословаччини, на правах щонайширшої автономії, що закріплено і в згаданому договорі, і в Конституції ЧСР 1920 р. Європа і світ , в тому числі СРСР і УРСР, визнали ЧСР і Подкарпатську Русь, кордони її автономії у складі ЧСР. Про це йшлося 10 вересня в м. Ужгород на науковій конференції з нагоди 90-річчя договору. У 1938 р. мало місце розчленування Гітлером Чехословаччини, що призвело до порушення русинської державності в березні 1939 р. із зміною назви автономії. Поляки в переговорах із німцями правильно оспорювали і легітимність самої назви «Карпатська Україна». Пан Бек в розмові з Гітлером відзначив (цитуємо), що «населення так званої Карпатської України (русини) не має нічого спільного з населенням власне України: «Україна» — це польське слово, яке означає «пограничні землі на Сході». Століттями поляки так називали околиці на схід від їх території, над Дніпром». Після війни, 29 червня 1945 г – з вини Праги мало місце незаконне приєднання Підкарпатської Русі вже з новим ім'ям Закарпатська Україна до СРСР. А ще пізніше, в мирний час, сталася нова для нас трагедія: УРСР стала агресором, анексувавши 22 січня 1946 року русинську державу Підкарпатська Русь та перетворивши її незаконно в «свою» Закарпатську область. Після відходу-розвалу СРСР-УРСР, що окупували і анексували русинську державу, права автономної Республіки Підкарпатська Русь поновилися. Тоді замість проголошення власної державності русини допомогли українцям створити спільну державу (українців і русинів), але з умовою відтворення довоєнного статусу русинської автономії, що переконливо зафіксовано в результатах референдуму 1 грудня 1991 р. Голосували: 92% – за незалежність України і 78% – за відновлення статусу автономії у форматі «Закарпаття – спеціальна самоврядна територія і як суб'єкт (а не просто область) у складі України». Всьому світу вже очевидно, що останні 18 років українська влада по-зрадницьки ігнорує права русинської нації і її законний автономний статус шляхом насильницької асиміляції, етноциду, судових репресій, дискримінації, що мають ознаки явного геноциду русинської нації. Русини бажають жити у складі України, але лише зі своїм законним дорадянським, до українським автономним статусом. Однак на сьогодні Київ і Львів підписали русинам «вирок смерті»: русинів немає і не буде, а хто русин, той недорозвинений українець або агент Вашингтона чи Москви. Русини, однак, не розлучаються з намірами і далі жити мирно зі всіма сусідами. Вони бажають свій відновлений довоєнний статус автономної Республіки, підтверджений результатами референдуму 1 грудня 1991 р., законно відстояти за участю ЄС, США і право наступників Договору від 29 червня 1945 р. – РФ і Чехії. Хоча надворі сьогодні не 30-і роки, але саме антирусинський фашизм і сталінізм реанімуються в незалежній Україні, які «готові» руками українських нацистів до етнічних чисток (типу волинської різанини) проти підкарпатських русинів. Ми просимо Вас, шановні депутати, які сміло визнали 7 березня 2007 р. право русинської нації, бути визнаною як національна меншина у складі України, рішуче і далі підтримати русинів, не тільки мати своє національне ім’я, але й мирно відстояти свій законний довоєнний статус Республіки Підкарпатська Русь. Це переконливо підтверджено й результатами референдуму 1 грудня 1991 р. Яка ганьба, що державність русинів була порушена злим Гітлером, грубим Сталіном, продажним Бенешем, більшовицькою українською Верховною Радою УРСР, а сьогодні – «демократичною» владою незалежної України. Але ми, русини, маємо майбутнє! Ми – європейська нація! Від імені учасників наукової конференції: Голова Сойма Підкарпатських Русинів прот. Димитрій Сидор Голова Закарпатського народного об’єднання «Субкарпатія» Микола Бурак Голова Закарпатського обласного об’єднання «Русинська Родина» Василь Лендєл Голова Закарпатського обласного Товариства підкарпатських русинів Ладислав Лецович Голова Закарпатського крайового Товариства русинів Богдан Лакатош (Додаток на стр.)

Ответов - 0



полная версия страницы