Форум » НОВОСТИ В МИРЕ И НА ПОДКАРПАТСКОЙ РУСИ » Нужен ли русинам Закарпатья Магочий и его Конгресс? » Ответить
Нужен ли русинам Закарпатья Магочий и его Конгресс?
Годьмаш п.в.: ЧИ ПОТРІБЕН П. МАГОЧІЙ І ЙОГО КОНГРЕС РУСИНАМ? Газета «Неділя» (№28 за 15-21 липня 2011 р.) опублікувала інтерв’ю сумно відомого русинам Закарпаття Павла-Роберта Магочія, який на пожертви русинів Америки та не без допомоги спецслужб намагався стати вождем всіх русинів Європи і Америки. Про його співпрацю із спецслужбами писали газети Словаччини, які передруковувалися газетами Закарпаття, а тому не варто про давно сказане знову згадувати. Згадаймо про щойно і неправдиво сказане Магочієм в інтерв’ю газеті «Неділя». В часи «горбачовської» перебудови СРСР і радянських країн Східної Європи, за словами Магочія, «почалося так зване відродження карпаторусинів». Але в чому саме полягало це відродження Магочій в інтервʹю не сказав. Тому про відродження русинської нації в Закарпатті скажу за нього так. В неділю, 17 лютого 1990 р., представники русинів від усіх міст та районів Закарпаття, заснували обласне Товариство карпатських русинів (ТКР), а 29 вересня 1990 р. розширене правління ТКР прийняло Декларацію з вимогою до Президента СРСР М.Горбачова і Президії Верховної Ради Української РСР про визнання русинської нації та повернення Закарпаттю статусу автономної республіки в складі Української РСР. Цю Декларацію політичного характеру з ентузіазмом підтримали не тільки русини Закарпаття, але й русини сусідніх країн. Після чого на русинському горизонті Закарпаття не очікувано появився Магочій, який проживав в Америці. Тому русини Закарпаття згадали про Г.Жатковича, який теж проживав в Америці, але приїхав в Закарпаття, щоб допомогти русинам створити автономну республіку у складі Чехословаччини, тому і першим її губернатором був. Тобто, як тільки у 1990 р. в Закарпатті почався народний рух за відродження автономної республіки в складі УРСР, появився П.Магочій, який почав діяти проти русинського руху за відродження русинської автономної республіки. Мабуть з цією метою Магочій і створив під себе Світовий Конгрес русинів та очолив його. За його словами в інтерв’ю, цей Конгрес є «свого роду народне Віче, але котре має конкретні цілі». Які конкретні цілі мав створений і підпорядкований П.Магочію Конгрес, тобто «народне Віче», він не сказав. Але стиль його роботи як «народне Віче» часів середньовіччя, коли на сходах (віче) його учасники криком та кулаками узаконювали ту чи іншу забаганку вождя, сьогодні вже є абсурдом. Тому русини Закарпаття на цей абсурд фактично не клюнули, а створені ними русинські національні організації діяли за своїми статутами і метою – відновлення русинської нації та статусу автономної республіки в складі УРСР, а потім і суверенної України. Бо і в сучасній боротьбі політичних партій за владу «народне Віче» є абсурдом, оскільки «народне віче» в Україні «є гласом волаючого в пустелі». П.Магочі в інтерв’ю сказав, що створений ним Конгрес русинів не вмішувався «у справи державні, і існував без політики». Таким чином, його Конгрес не вмішувався, як у проведений в Закарпатті референдум про відновлення статусу автономності від 1 грудня 1991 року, так і не добивався його реалізації від уряду України. Тобто, очолюваний П. Магочієм Конгрес діяв поза інтересами русинського народу та навіть проти русинів. Русини ж Закарпаття ще за часів СРСР почали вимагати від Президента СРСР М. Горбачова та продовжують вимагати від уряду України виконання міжнародного права та Конституції України. В той же час П. Магочій із своїм Конгресом фактично бойкотував всі інтереси та законні вимоги русинів Закарпаття. То про яку успішну діяльність свого Конгресу натякає П. Магочій у своєму інтерв’ю журналісту, яка навіть не назвала свою справжнє прізвище? П. Магочій постійно говорить журналісту про якусь «велику» роботу, проведену Конгресом під його головуванням, в тому числі по «кодифікації русинської мови» для всіх русинів, які проживають в країнах Європи. Це абсурд, а не кодифікація, яку зведено до вироблення русинського есперанто, а тому завідомо по нині неприйнятного русинами жодної країни Європи! В той же час русини Закарпаття самостійно здійснили кодифікацію своєї русинської мови та навіть видали «Граматику русинського языка» на власні кошти з перекладом її на англійську мову. Мабуть уявивши себе американським месією для русинів Закарпаття, Магочій написав примітивну і фальшиву історію Закарпаття для русинських дітей під назвою «Народ нізвідки». Тобто, всі народи від Адама і Єви, а русини нізвідки!? А щоб хтось не подумав що русини прибульці із космосу, то П. Магочій у своїй книжечці написав, що русини нібито прикочували в Закарпаття із угорцями. Потім написав масштабну «Історію України», в якій про русинську націю навіть не згадав. Це стало останньою краплею терпіння русинів, які на Х конгресі в Сербії різко критикували його і він, П. Магочій, заявив про свою відставку з посади голови Світового конгресу русинів. Щоб так різко не поривати з ним, конгрес обрав Магочія почесним головою Конгресу, хоча такої посади не було та невизначено її функції. Абсурдом є сама і структура створеного Магочієм Конгресу, бо Конгрес навіть не запланований стати юридичною особою. Тому, по крайній мірі в Україні, жодна державна установа не визнає Конгрес П. Магочія і не працює з ним. Не випадково П. Магочій в інтерв’ю заявив, що «тепер є інше питання: чи Конгрес взагалі потрібен?» русинам. Оскільки, по його словам, - «русинські організації на місцях можуть вирішити їх (свої проблеми – П.Г.) скоріше й ефективніше». Це дійсно правда, бо Конгрес під керівництвом П. Магочія був для русинів Закарпаття лише гальмом на шляху реалізації референдуму та законних прав і свобод. Новообраний голова Світового Конгресу русинів Д. Папуга обрав і спрямував роботу Конгресу в більш перспективному напрямку його діяльності. Це не сподобалося П. Магочію, а тому він на засіданні ХІ Конгресу, який відбувся 16-18 червня 2011 р. в Угорщині, намагався «виправити» діяльність Конгресу у своєму стилі. Але учасники Конгресу не захотіли навіть слухати маячню П. Магочія і він покинув засідання Конгресу… мабуть назавжди. А щоб якимось чином оправдатися перед русинами Закарпаття, з моєї оціночної точки зору, за антирусинську діяльність він дав для газети «Неділя» інтерв’ю. Якщо американець Г.Жаткович увійшов в історію русинів Закарпаття як патріот і герой, то П. Магочій, фактично, уже записав себе в історію русинів, як антирусин, мабуть заради того, щоб стати академіком Національної академії наук України. Бо закордонні академіки НАН України теж мають щомісячну ставку в сумі 5 тисяч гривень, плюс гонорар за публікації робіт. А це набагато більше, ніж 30 сребреників, які привели Іуду до самогубства. Тому і виникає питання: чи потрібен був взагалі П. МАГОЧІЙ І ЙОГО КОНГРЕС РУСИНАМ Закарпаття? П.Годьмаш, член Національної спілки журналістів України.
Ответов - 0
полная версия страницы