Форум » НОВОСТИ В МИРЕ И НА ПОДКАРПАТСКОЙ РУСИ » Куплю область. Недорого… » Ответить
Куплю область. Недорого…
rusin: У більшості учасників виборчих перегонів на Закарпатті отримані результати викликали розгубленість, сум’яття і шок. За попередніми даними, які навряд чи істотно відрізнятимуться від офіційних, тривідсотковий бар’єр в обласну раду подолали шість партій: «Єдиний центр» — 23,5% голосів Партія регіонів — 18% «Батьківщина» — 8,5% «Фронт змін» — 6% «КМКС» Партія угорців України — 3,8% «Сильна Україна» — 3,1% Якщо взяти до уваги, що представники «ЄЦ» пройшли також у 27 із 54 мажоритарних округів, — перемога партії з Мукачевого видається переконливою й незаперечною, таких результатів їй не обіцяли навіть фінансовані з власної кишені соцдослідження. У чому ж секрет приголомшливого успіху «ЄЦ», що сталося на Закарпатті на завершальній стадії виборчої кампанії? Аналіз останніх подій, різноманітні джерела та заяви представників протилежних політичних сил дають усі підстави стверджувати, що В.Балога банально скупив обласний електорат. Причому за досить помірну ціну. Масовий підкуп виборців для України — не дивина. Цю виборчу технологію «ЄЦ» у модернізованому вигляді застосував у себе в області. Її «пілотний проект» було апробовано торік у травні під час позачергових виборів мера Перечина (невеликий райцентр біля Ужгорода). Представники партії через довірених осіб роздали великій частині виборців по 200 грн. під розписку, що це плата за агітаційну роботу на користь її кандидата. У результаті кандидат отримала більше половини всіх голосів. Щось схоже, але у спрощеному вигляді, незадовго до виборів почало коїтися по всьому Закарпатті. Людям давали гроші, не вимагаючи натомість розписок, лише називаючи партію й «мажоритарного» кандидата, за якого слід проголосувати. При цьому було застосовано диференційований підхід: до представників інтелігенції, службовців, бізнесу тощо «агітатори» не ходили, їхні «клієнти» — пенсіонери, безробітні, мешканці сільської місцевості, чиї персональні дані без проблем можна було отримати в державних структурах (пенсійний фонд, відділи соцзабезпечення), коли представники Мукачевого контролювали всю область. Результат перевершив навіть найсміливіші сподівання! Промовистий факт: у ряді мажоритарних округів пролетіли серйозні кандидатури — підприємці, науковці, громадські діячі, котрі ретельно й тривалий період готувалися до виборів — встановлювали дитячі майданчики, займалися законодавчою діяльністю, готували різноманітні проекти. Більшість їх програли «200-гривневим» кандидатам від «ЄЦ» і тепер шукають відповідь на непросте запитання: що краще (й дешевше) — вкладати власні кошти в інфраструктуру мікрорайону, регулярно зустрічатися з його мешканцями, вислуховувати їхні скарги і намагатися допомогти — чи просто роздати на виборах через довірених осіб по 100 — 200 грн.? У свою чергу, виборці також мають відповісти собі на одне запитання: чи варто ображатися, коли деякі політики в кулуарах називають їх, перепрошую, «продажним бидлом»?.. Незбагненно, але вся ця схема реалізовувалася при повній незворушності влади й правоохоронних органів. Масову купівлю голосів неможливо приховати. Люди зверталися із заявами і в ЗМІ, і в правоохоронні органи. Крім офіційних звернень, була лавина оперативної інформації. Реакції — нуль! Влада й правоохоронці з їхньою поведінкою нагадували трьох мавпочок із затуленими очима, вухами й ротами. Чому — важко зрозуміти. Про підготовку мукачівських «бізнесменів» до підкупу виборців влада, безперечно, знала. Можливо, не очікувала, що підкуп набуде такого масового характеру й дасть такий приголомшливий результат? Однак це явно не той випадок, коли треба сидіти мовчки склавши руки. Тепер на Закарпатті склалася дивовижна ситуація: партія влади на чолі з губернатором отримала реальний результат без якого-небудь серйозного (за винятком хіба дрібниць) тиску й застосування адмінресурсу, а перемогу в неї з-під носа вихопив, точніше — перекупив, мукачівський спритник із грошовим мішком за спиною… Третє місце посіла «Батьківщина», над якою, видно, тяжіє якась дуже лиха карма. У цієї політсили на Закарпатті ніколи нічого не виходить. Мати незмінно високий (навіть на сьогодні) потенціал і жодного разу не скористатися ним як слід, — це треба примудритися. Друга за величиною фракція БЮТ в облраді розділена Балогою на дві частини, більша з яких майже всю каденцію обслуговує його інтереси. Нині фракція БЮТ стараннями того ж таки Балоги знову повертається до початкової кількості й тепер у повному обсязі обслуговує його інтереси. Якщо раніше ця перманентна неспроможність БЮТу проявити себе викликала подив, то тепер — хіба іронію. Коли навіть на рідній для керівника обласної «Батьківщини» О.Кеменяша Свалявщині партія посідає третє місце, пропустивши вперед «ПР» і набравши майже вдвічі менше голосів, ніж «ЄЦ», здобуває лише одну перемогу по всіх обласних мажоритарних округах, а кількість обласних депутатів із 25 (теперішній склад фракції) зменшується до восьми (склад майбутньої фракції), — то це вже більше скидається не на програш, а на повне фіаско. Зате в Балоги є всі підстави для тріумфу та вибудовування подальших планів. Якщо схема, використана на Закарпатті, зійде йому з рук, то неодмінно буде пущена в діло під час наступних парламентських виборів по всій Україні. У сільській місцевості вона діятиме досить ефективно, і тоді «ЄЦ» (який не має в інших регіонах України й одного відсотка) отримає райдужні перспективи. Для подолання тривідсоткового бар’єру потрібно близько одного мільйона голосів по всій Україні. Якщо «конвертувати» їх у 200 грн., виходить 200 млн. грн., або 25 млн. доларів. Для проходження партії в парламент — зовсім невелика сума, яку можна компенсувати, ввівши у прохідну частину списку кілька олігархів… Проте тріумф Балоги був би неповним без взяття Ужгорода. Роками обласний центр під керівництвом Ратушняка був неприступною фортецею для зовнішніх сил, які намагалися взяти його під контроль: чи то була СДПУ(о), чи сімейний клан із Мукачевого. Ні численні кримінальні справи, ні силове блокування мерії із залученням спецпідрозділів не могли усунути харизматичного мера. І ось тепер Ратушняк поступився ставленику Мукачевого В.Погорєлову з різницею (за попередніми даними) у дев’ять відсотків. В Ужгороді була задіяна та ж схема, що й по всій області, про що свідчить несподіване друге місце «ЄЦ» (після «Батьківщини») за списками у міськраду і перемога в 12 з 30 мажоритарних округах (тепер «ЄЦ» матиме в міськраді найчисленнішу фракцію). Однак у змаганні за посаду мера ця схема зіграла хіба що на величину розриву між головними конкурентами. У своєму програші Ратушняк має звинувачувати насамперед себе. Епатажні витівки, які так довго сходили йому з рук в очах виборців, тепер не пройшли. Останні місяці Ратушняк вів на диво невдалу, як на такого досвідченого гравця, кампанію. «Команда професіоналів» наче навмисне провокувала його на різкі й агресивні заяви, що підрубували рейтинг, і робила все, аби їх почула й побачила якомога більша кількість виборців. Найприкріше, що Ратушняк програв саме тепер, коли вперше за вісім років нарешті налагодив нормальну співпрацю з ОДА. Утім, теперішня міська влада отримала сильну опозицію, і в цьому є свої плюси. Новим мером Ужгорода став Віктор Погорєлов, який у 2002 р. вже отримував цю посаду за сприяння того ж таки Ратушняка, що пішов у парламент. У свою першу каденцію В.Погорєлов запам’ятався різкими хитаннями в бік влади (залежно від змін керівництва області), кількома скандалами та участю в корупційних схемах, про які докладно писало «ДТ». На виборах 2006 р. він посів лише четверте місце. Чи варто очікувати від несамостійної фігури кардинальних змін в Ужгороді? Час покаже… Що ж відбуватиметься на рівні області далі? Головне післявиборне завдання для влади й опозиції — сформувати більшість в облраді. Загалом, депкорпус налічує 108 чоловік, за попередніми результатами виборів, «ЄЦ» отримав 47 мандатів. За інформацією з достовірних джерел, Балога уже провів потрібні переговори й має понад 60 мандатів. Тепер керівники «ЄЦ» сушать голову над непростим запитанням, — чи не вийде так, що, скинувши м’якого й нерішучого Ледиду, вони отримають натомість, умовно кажучи, Різака-2? Адже розраховувати, що президент, оцінивши роботу Балоги на Закарпатті, піде на поступки й призначить головою ОДА когось із його людей, було б наївно… Не все втрачено й для губернатора. Навіть якщо Ледида й змириться із нав’язаними з Мукачевого результатами і не домагатиметься перевиборів (чого б на його місці домагався будь-хто інший), у нього все-таки зберігаються шанси сформувати більшість. Інші губернатори робили це, маючи набагато гірші стартові умови. Однак то були зовсім інші персони… http://www.dt.ua/1000/1550/70756/
Ответов - 0
полная версия страницы