Форум » МАТЕРИАЛЫ АДВОКАТА П.В. ГОДЬМАША » О голоде, голодоморе и этноциде русинской нации в Украине » Ответить

О голоде, голодоморе и этноциде русинской нации в Украине

Годьмаш: О голоде, голодоморе и этноциде русинской нации в Украине ПРО ГОЛОД, ГОЛОДОМОР І ЕТНОЦИД В УКРАЇНІ За часів горбачовської гласності про голод в Україні чи Росії вже відкрито говорили, але писали про цю всенародну трагедію тільки газети Росії. Вперше про голод 1921 р. в Поволжі в 1987 р. написала московська газета “Аргументы и Факты” (“АиФ”) в № 35, а продовжила в 1988 р. в № 19, у якому писала наступне. Міжнародне товариство друзів допомоги Росії відрядило громадянина США Геккера Ю.Ф. для вивчення координації допомоги голодуючим Поволжя, постраждалого 1921 р. в від громадянської війни і неврожаю. Найбільше постраждав Бузулукський район, у якому голодувало 18 тис дітей. Однак Американське (США) і Англійське Товариство друзів змогли годували тільки 1800 дітей, а тому зупинити дитячу смертність від голоду і супутнього тифу просто не могли. Голодуючі поїдали кішок, собак і навіть трупи померлих дітей і людей, яких відкопували з могил. Не меншим був в 1921 р. голод і в Україні, але про нього і нині лише між іншим згадують тому, що Україна в 1921 р. не входила до складу СРСР, а тому немає підстав звинуватити в цьому Росію. Зате українські шовіністи відігрались на Росії за голод в Україні в 1931-1932 рр., названий голодомором стосовно однієї української нації. Вони хочуть відігратись навіть за голод 1932-1933 рр. в Чехословаччині. Із шкільних підручників відомо, що в 1932-1933 рр. в Європі була економічна криза і як наслідок – певне безробіття і супутній йому голод чималих верств населення. Не оминула цього лиха і Чехословаччина, перш за все в гірських регіонах Словаччини (Пряшівська Русь) і Підкарпатської Русі (сьогодні – Закарпатська область), населених переважно русинами. Проживали в цих регіонах і мізерна кількість українців, які, рятуючись від переслідувань за свої політичні уподобання, повтікали з України чи польської Галичини. Жили вони не в селах, а в містах Чехословаччини, мешканці яких від голоду практично не страждали. Сьогодні в Україні зареєстровано більше 180 політичних партій, які мусять чим то різнитись і виділятись. В їх числі Всеукраїнська Чорнобильська Народна Партія “За добробут та соціальний захист народу”. Сама назва говорить чим мала б займатись ця партія. Так ні, вона вирішила зайнятись голодомором 1932 р. в Чехословаччині, який назвала геноцидом тоталітарного режиму Чехословаччини стосовно українців-емігрантів, які в 1932 р. проживали в Підкарпатській Русі. Але в Підкарпатській Русі переважною більшістю були русини, а крім них в Підкарпатській Русі проживали угорці, румуни, словаки і менше 1 % українці-емігранти. Тому вчинити в Підкарпатській Русі голодомор-геноцид лише стосовно українців-емігрантів є просто фантазією відомого нам з дитинства барона Мюнхаузена. На якій підставі Чорнобильська Партія придумала собі голодомор-геноцид українців, які знайшли собі в Чехословаччині порятунок від смерті? Виявляється, це дві публікації в газетах: “Харьковский пролетарий”, яку видавала комуністична партія, і “Українські щоденні вісті”, яку видавали галичани. Так, в газеті українських комуністів 16.11.1932 р. опубліковано виступ депутата-комуніста парламенту Чехословаччини Штетка, що нібито “Средства, выделенные из государственной казны в помощь голодающим, разворованы чиновниками». Виходить, держава геноциду не робила, так як виділила необхідні кошти голодуючим. А якщо деякі чиновники частину цих коштів украли, до це не геноцид. Бо чимало коштів нещодавно чиновниками вкрадено із державного бюджету України, виділеного потерпілим від повені. Хіба це геноцид галичан? У виданій в США газеті “Українські щоденні вісті” за 3.04.1939 р. написано, що опозиційні депутати (тобто комуністи) парламенту Чехословаччини заявили, що нібито “голодна смерть загрожує 15.000 дітям на Закарпатській Україні”. По-перше, Закарпатську Україну проголосили комуністи 26.111944 р., а до цього вона називалась Підкарпатська Русь. Тобто, опублікована в 1939 р. інформація про загрозу голодної смерті дітям неіснуючої країни є фальшивкою. Крім того, тільки фізична смерть, а не загроза можливої смерті є геноцидом, про що лідери Чорнобильської партії мали б знати. Останнім міфом, на підставі якого Чорнобильська партія знайшла в демократичній Чехословаччині “тоталітарний режим” і “голодомор-геноцид українців” є інтерв’ю газеті “Нью-Йорк Таймс” комуніста-депутата парламенту Чехословаччини Івана Куртяка, русина по національності. Попробуй сьогодні провірити чи говорив І.Куртяк 3.04.1932 р. журналісту із США таку нісенітницю: “В горных округах есть много сел, где всю пищу детей составляет малое количество овсяного хлеба и полусгнившего картофеля… В целых округах с осени люди не видели кусок хлеба». Цю нісенітницю придумали і на російській мові опублікували в Україні в одній із газет, щоб показати про світові масштаби голоду, а не тільки в одній Україні. Важко уявити щоб проживаючі в гірських округах селяни, серед яких українців-мігрантів не було, спочатку згноїли картоплю, а потім їли її вареною чи смаженою. Якщо селяни гірських округів певний час їли картоплю чи сало з картоплею без хліба, то це ще не голодомор. Якби був голодомор, то була б статистика померлих від голодомору чи голоду та інші архівні документи, але її просто немає! Із вище наведених міфічних аргументів стосовно голодомору-геноциду українців в Підкарпаторусинському краю Чехословаччини зрозуміло, що й керівництво Чорнобильської партії захворіло манією геноциду лише стосовно сотні-другої українців, які знайшли порятунок від смерті в рідній Батьківщині в чужій для них Чехословаччині. Тому керівництво Чорнобильської партії 03.05.2010 р. прийняло відкрите Звернення до Президента, Верховної Ради і уряду України, в якому від них вимагається: 1. Негайно визнати голодомор-геноцид українців на Закарпатті, який у 1932 році організував тоталітарний режим Чехословаччини. 2. Негайно засудити тоталітарний режим Чехословаччини, який у 1932 році організував на Закарпатті голодомор-геноцид українців. 3. Розробити і внести до Верховної Ради Закон України “Про голодомор-ГЕНОЦИД українців на Закарпатті, організований тоталітарним режимом Чехословаччини”. 4. Забезпечити відкриття карної справи по факту голодомора-геноцида українців, організованого в 1932 році тоталітарним режимом Чехословаччини”…. 6. Внести в шкільні підручники факт голодомору українців на Закарпатті, організованого в 1932 році тоталітарним режимом Чехословаччини”, і т.д. і т.п. Не буду доводити абсурдність вище наведеного та розміщеного в інтернеті відкритого Звернення керівництва невідомої українському загалу Чорнобильської партії, яка мабуть наведеним абсурдом та неграмотністю рішила про себе заявити. Бо демократична Чехословаччина була для українців-емігрантів не тільки порятунком від дійсно тоталітарного режиму на їх Батьківщині, але й дозволила українцям відкрити в Празі Український вільний університет, а в сусідніх від Праги міста відкрити Український педагогічний інститут, Українську сільськогосподарську школу тощо. Бо українці-емігранти хотіли жити і вчитись в Чехії, а не в бідному Закарпаттю. Чехословаччина дозволила українцям створити саме в Празі ОУН і спокійно жити її провідникам Є.Коновальцю та іншим в столиці Чехословаччини. Дозволила створити військовий штаб та полігон для українців-нелегалів, із яких ОУН сформував військові загони Соборної України та бойовиків для диверсій на території Польщі та України, і т.д. і т.п. Якби Чехословаччина була для українців-емігрантів тоталітарним режимом, то вони не очікували б геноциду, а емігрували в іншу країну чи повернулись на свою Батьківщину – і скатертю їм дорога. Особисто мене вражає загальна неграмотність керівництва Чорнобильської Партії, яка граничить із авантюризмом. Відповідно до законодавства України, відповідальність за вчинений злочин здійснюється відповідно до закону, який був чинним під час скоєння злочину. У кримінальному кодексі Української РСР, який мав чинність у 1931 – 1933 роках, ст. 2 передбачалось: “Дія цього Кодексу поширюється на злочини, скоєні в межах УССР…”. Тому є відвертою авантюрою вимога Чорнобильської партії відкрити кримінальну справу на підставі кримінального кодексу неіснуючої Української РСР стосовно давно померлих державних чиновників неіснуючої Чехословаччини, причетних до крадіжки деяких бюджетних коштів, виділених для боротьби з голодуючими русинами! Адвокат П.Годьмаш, член Національної спілки журналістів України м. Ужгород

Ответов - 0



полная версия страницы