Форум » РЕПРЕССИИ И ЭТНОЦИД РУСИНСКОЙ НАЦИИ В УКРАИНЕ » Судебный иск против фашиста-хероя Украины А. Волошина » Ответить
Судебный иск против фашиста-хероя Украины А. Волошина
rusin: ПРИВАТНИЙ АДВОКАТ П. ГОДЬМАШ 88015, місто Ужгород Закарпатської області, вул. Заньковецької, № 19, кв. 71, тел. 29-180 Закарпатському окружному адміністративному суду ---------------------------------------- 88017, м. Ужгород, вул. Загорська, 30 Позивач: Годьмаш Петро Васильович, адвокат ----------------------------------------- 88015, м. Ужгород, вул. Заньковецької, № 19, кв. 71, тел. 2 – 91 – 80 Відповідач: Президент України Янукович Віктор Федорович ------------------------------------------ 01220, м. Київ, вул. Шовковична, 12 тел. (044) 291-50-71; (044) 226-20-77 Третя особа: Ледида Олександр Олександрович, глава Закарпатсько обласної державної адміністрації ----------------------------------------------- 88008, м. Ужгород, пл. Народна, № 4, тел. 61 – 34 – 19 АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ Про визнання Указу Президента України Л.Кучми про присвоєно Волошину А.І. Звання Героя України протиправним та його скасування. Донецький окружний адміністративний суд 02 квітня 1010 року постановив задовольнити позов про визнання незаконним та скасування Указу Президента України В.Ющенка про присвоєння С.Бандері звання Героя України по причині, що він не був громадянином України. (див. Документ № 1) Аналогічно являється незаконним та підлягає скасуванню Указ Президента України Л.Кучми від 15 березня 2002 року № 257/2002 про присвоєння Волошину Августину Івановичу звання Героя України, який був громадянином Чехословаччини. Про цей факт у пункті 1 згаданого Указу написано таким чином: “Присвоїти посмертно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави ВОЛОШИНУ Августину Івановичу – президентові Карпатської України у 1939 році”. (див. Документ № 2) Окрім того, у преамбулі Указу про присвоєння Волошину Августину Івановичу (далі – Волошину А.І.) звання Героя України сказано, що це звання йому присвоєно за визначну особисту роль у боротьбі за утвердження української державності, що не відповідає дійсності. Фактично Волошин А.І. був прибічником А.Гітлера і до останніх днів боровся проти України. У статтях 1 та 5 закону України “Про державні нагороди України” сказано, що державними нагородами України відзначаються громадяни України та іноземці за видатні “заслуги перед Україною”. Однак в статті 6 цього закону стосовно звання Герой України сказано, що воно присвоюється тільки “громадянам України за здійснення геройського вчинку або визначного трудового досягнення”. Беручи до уваги зміст статті 1 закону “Про державні нагороди України”, геройські вчинки або визначні трудові досягнення Героя України повинні бути заслугою перед Україною. Всупереч статтям 1 та 6 закону “Про державні нагороди України”, Закарпатська обласна державна адміністрація під головуванням Москаля Г.Г. настирливо домагалась від Президента України, аби Волошину Августину Івановичу (далі – Волошин А.І.) присвоїти звання Героя України нібито за визначні трудові досягнення в інтересах України. Будучи введеним в оману та не витримавши тривалої настирливості Москаля Г.Г., Президент України Л.Кучма 15 березня 2002 року видав Указ про присвоєння звання Героя України громадянину Чехословаччини Волошину А.І., визначні заслуги якого були в інтересах гітлерівської Німеччини. Про це сказано в довідці Національної академії наук України, яка у зв’язку з цим написана та по ініціативі Президента України Л.Кучми була йому своєчасно представлена. Як і передбачено Указом, орден Держави і документи про присвоєння Волошину А.І. звання Герой України передано на довічне зберігання Закарпатському обласному краєзнавчому музею за адресою: 88000, місто Ужгород, вул. Капітульна, № 33, тел. 3-44-42. Вони зберігаються у спеціально створеному з цього приводу меморіальній кімнаті-музею ім. Волошина А.І., яким завідує Лешо Лариса Володимирівна, моб. тел. 050- 873-600. З відомих причин офіційні документи про діяльність Волошина А.І. були засекречені. Тільки за розпорядженням президента України Ющенка В.А. з них було знято гриф “таємно”. В результаті та під керівництвом заступника глави Закарпатської обласної державної адміністрації Поповича М.А., дослідники Закарпатської обласної державної редакційної колегії “Книга пам’яті” написали, а видавництво “Закарпаття” у 2010 році видало 1-й том збірника розсекречених документів під назвою “Карпатська Україна. Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналії”. Державний реєстраційний номер цього видання ISBN 966-347-019-4. (Див. Документи №№ 3, 4, 5 та 6) Кожному опублікованому у збірнику “Карпатська Україна. Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналії” документу або матеріалу присвоєно порядковий номер. В тому числі документам із кримінальної справи, порушеної проти Волошина А.І. Так, на сторінці 429 - 431 під № 255 опубліковано протокол допиту Волошина А.І. від 22 травня 1945 р. як президента Карпатської України стосовно його автобіографічних даних. У ньому сказано, що Волошин А.І. народився у 1874 року в “селі Келечин, округ Волове, Закарпатской Украины”. Назву “Закарпатська Україна” вказано за станом на день допиту, а фактично Волошин А.І. за станом на 1874 рік народився в Австро-Угорщині, а не Закарпатській Україні. У цьому ж протоколі допиту від 22 травня 1945 року Волошин А.І. показав, що “с конца 1939 года (дату «1939» треба вважати «1938» - П.Годьмаш), при моём непосредственном участии, как организатора, было создано т. н. правительство Подкарпатской Руси… Правительство Подкарпатской Руси, министром-президентом которого я являлся, ставило задачу создание автономной Закарпатской Украины и ориентировалось на фашистскую Германию, т. е. в лице последней мы видели силу, которая сможет обеспечить неприкосновенность Закарпатской Украины”. Тобто, створений Волошиним А.І. уряд автономної республіки Підкарпатська Русь як складової федеративної Чехословаччини орієнтувався на фашистську Німеччину і не ставив перед собою задачу приєднання Закарпаття до України. Тому в Указі Президента України про присвоєння громадянину Чехословаччини Волошину А.І. звання Героя України безпідставно наголошено про його “визначну особисту роль за утвердження української державності”. Оскільки сам Волошин А.І. та очолюваний ним уряд Підкарпатської русі орієнтувався на фашистську Німеччину та допомагав їй у боротьбі проти Чехословаччини і України. (див. Документи №№ 1 та 254) На сторінці 429 вище згаданого збірника “Карпатська Україна. Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналії” (далі – “Збірник”) під № 255 опубліковано протокол допиту Волошина А.І. від 24 травня 1945 року стосовно його біографічних даних. В ньому сказано, що Волошин А.І. до 1896 року вчився в Ужгородській богословській академії і продовжив навчання до 1900 року в Будапешті. Повернувся в Ужгород, де до 1938 року працював викладачем учительської семінарії та її директором. Паралельно очолював створену ним політичну партію, від якої обирався депутатом парламенту Чехословаччини. У жовтні 1938 року Президент Чехословаччини назначив Волошина В.І. прем’єр-міністром автономної республіки Підкарпатська Русь, а тому саме Волошин А.І. сформував склад уряду Підкарпатської Русі фашистсько-нацистської ідеології з орієнтацією на гітлерівську Німеччину. Саме по цій причині військова контррозвідка “Смерш” Радянського Союзу 15 травня 1945 року затримала Волошина А.І. в місті Прага, 03 червня 1945 року арештувала його, а 20 червня 1945 року притягнула до кримінальної відповідальності. ( див. Документи №№ 253, 255, 256, 257 та 259) В постанові від 3 червня 1945 року про арешт Волошина А.І. написано, що очолювана Волошиним А.І. партія “в період 1938-1939 рр. встановила контакт с німецькими фашистами і по їх вказівці проводила роботу, направлену на відокремлення від Чехословаччини Закарпатської України (правильно буде “Підкарпатської Русі” – Годьмаш П.В.), за створення на території останньої самостійної країни під протекторатом Німеччини, яка повинна була являтись плацдармом для збройного нападу на Радянський Союз”. (Див. Документ № 258). Автономна Словаччина 14 березня 1939 року проголосила суверенітет, а Німеччина 14 березня 1939 року розпочала окупацію Чехії. У свою чергу Угорщина 14 березня 1939 року розпочала окупацією Підкарпатської Русі як своєї історичної землі. В результаті Чехословаччина 15 березня 1939 року перестала існувати, а значить переставала існувати її автономна республіка Підкарпатська Русь. Щоб зберегти русинську національну державність, очолюваний прем’єр-міністром Волошин А.І. уряд автономної Підкарпатської Русі прийняв рішення проголосити Підкарпатську Русь суверенною республікою під назвою Карпатська Україна. Тому Волошин А.І. з цього приводу 14 березня 1939 року виступив по радіо і, зокрема, сказав що це урядове рішення офіційно проголосить Сойм (парламентом) Підкарпатської Русі. “До остаточного рішення Сойму наша влада вже тепер цю нашу незалежність проголошує” – заявив по радіо Волошин А.І. (див. Документ № 172) Після цього виступу по радіо та до прийняття парламентом Підкарпатської Русі остаточного рішення про суверенітет новоутвореної Карпатської України, Волошин А.І. 14 березня 1939 року власноручно написав телеграму міністру закордонних справ фашистської Німеччини Й.Риббентропу такого змісту: “В імені Уряду Карпатської України прошу Вас прийняти до відома проголошення сомостійности під охороною Німецького Райху. Прем’єр-міністр Д-р Волошин, Хуст”. (див. Документ № 173) Зміст цієї телеграми також підтверджує, що прем’єр-міністр автономної Підкарпатської Русі Волошин А.І., який, на вимогу Берліна, Прагою був призначений на цю посаду і являвся поплічником А.Гітлера. Тому Волошин А.І. виконував вказівки Берліна і не мав намірів боротися за інтереси України. Під тиском Волошина А.І., парламент автономної Підкарпатської Русі 15 березня 1939 року прийняв закон, яким автономну Підкарпатську Русь проголосив суверенною республікою під назвою Республіка Карпатська Україна. В цей же день, 15 березня, парламент обрав Волошина В.А. президентом Карпатської України. (див. Документи № 176 та 259) 5 червня 1945 року Волошин А.І. на допиті показав, що 15 березня 1939 року, тобто після завершення засідання парламенту, “я и остальные члены правительства Самостоятельной Карпатской Украины (эмигрировали) в связи с оккупацией Карпатской Украины венгерскими войсками» до Німеччини. (див. Документ № 259) В той же час інші політичні діячі та пересічні громадяни Карпатської України масово емігрували нелегальним шляхом до України. Як видно із матеріалів порушеної проти Волошина А.І. кримінальної справи, Волошин та його оточення в Німеччині писали А.Гітлеру звернення і пропозиції про приєднання Радянської України до Карпатської України. Одночасно “публикуя в фашистской прессе статьи, направленные против Советского Союза”, тобто і проти Радянської України. (див. Документ № 256) Помер Волошин А.І. 19 липня 1945 року, тобто під час попереднього слідства, залишаючись громадянином Чехословаччини. (див. Документ № 273) Всупереч вище наведеному про антиукраїнську діяльність Волошина В.І. як поплічника А.Гітлера та вимогам статей 1 і 6 закону України “Про державні нагороди України”, колишній глава Закарпатської обласної державної адміністрації Москаль Г.Г. настирливо домагався і домігся, щоб Президент України Л.Кучма видав протиправний Указ про присвоєння Волошину В.І. звання Героя України. Хоча Національна академія наук України у своїй довідці з цього приводу писала, що Волошин А.І. у своїй діяльності вороже ставився до України. На підставі вище наведеного, керуючись статтями 72, 79, та 105 кодексу адміністративного судочинства України, – П Р О Ш У : Постановити, що Указ Президента України Л.Кучми від 15 березня 2002 року № 257/2002 про присвоєння звання Героя України Волошину Августину Івановичу являється протиправним і підлягає скасуванню. Додаток: 1. Квитанція про сплату державного мита. 2. Згадані в адміністративному позові документи під №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 172, 173, 176, 253, 254, 255, 256, 257, 259, 261, 265 та 273, всього на 30 аркушах. 3. Дві копії адміністративного позову з додатками до них також на 30 аркушах. Адвокат Годьмаш Петро Васильович 11 квітня 2010 року
Ответов - 2
rusin: Как оказалось, иск был судом отклонен без всяких объяснений.
татьяна: надо посылать в Донецк. Тут галичане захватили все суды, прокуратуру и ментовку
полная версия страницы