Форум » РЕПРЕССИИ И ЭТНОЦИД РУСИНСКОЙ НАЦИИ В УКРАИНЕ » Ректор УжНУ М.Вегеш – дискримінатор русинської нації » Ответить

Ректор УжНУ М.Вегеш – дискримінатор русинської нації

Сюч: Ректор УжНУ М.Вегеш – дискримінатор русинської нації Українська академія геральдики, товарного знаку і логотипу у 2007 р. видала довідково-біографічну книгу “Закарпаття. Хто Є хто” – про ділову, культурну та наукову еліту Закарпаття. Видала за рахунок передоплати тих установ чи підприємств, до яких віднесено згадану еліту і якою Закарпаття прославляється на всю Україну. Це дуже приємно всім закарпатцям за винятком написаної ректором Ужгородського національного університету Миколою Вегешом довідки, яка дискримінує русинську націю. У розмові з директором проекту книги “Закарпаття. Хто Є хто” В.Мерцином зрозуміли, що автобіографічну довідку і нарис про видатні успіхи елітної особи та очолюваної нею установи чи підприємства написані цими ж елітними особами. Виходить, що, автобіографічну довідку про ректора М.Вегеша і нарис про УжНУ написав сам М.Вегеш. Чому Координаційна рада НРРЗ і “Сойму” написаний М.Вегешом нарис про УжНУ розцінює як дискримінацію русинської нації, геноцид стосовно якої був започаткований у 1946 р. сталінським тоталітарним режимом після того, як нинішнє Закарпаття стало частиною Української РСР? Пояснюється це тим, що М.Венеш у нарисі про УжНУ написав наступне: 1. “Уперше вимога про відкриття вищого навчального закладу для русинів Карпат прозвучала у 1848 р. на першому слов’янському з’їзді в Празі”. Тобто, у 1848 р. слов’яни країн Європи, у їх числі українці австрійської Галичини, визнавали існування окремої русинської нації. 2. “24 грудня 1919 р. у рішенні директорії автономної Підкарпатської Русі було зафіксовано “З метою розвитку нашої народної мови та народної культури директорія вважає обов’язково необхідним заснувати в Ужгороді руський університет”. Тобто, тимчасовий орган русинської автономної Підкарпатської Русі під назвою “директорія” теж визнавав титульну в Підкарпатській Русі русинської націю. Тому прийняв таке рішення, яке приймається у всіх країнах – заснувати для своєї титульної нації національний університет. 3. М.Вегеш правильно стверджує, що в 1934-1935 рр. в Підкарпатській Русі не було вищого навчального закладу. “Згідно з офіційною статистикою у 1934 – 1935 рр. з 31 тисячі студентів, які навчалися у вищих наукових закладах Чехословаччини, українців налічувалося всього 1,5 %”. Але ця ж офіційна статистика Чехословаччина стверджує протилежне: у вищих навчальних закладах Чехословаччини у 1934 – 1935 рр. налічувалось 1,5 % русинських, а не українських студентів. Виходить, ректор УжНУ М.Вегеш свідомо фальсифікує факти, аби дискримінувати русинську націю і прищеплювати громадянам України, що нібито в Закарпатті, Словаччині, Польщі, США проживають русини, які є українцями по національності. Ця та ряд інших фальсифікацій історії Закарпаття з відвертою дискримінацією русинської нації, вчинені М.Вегешом з метою власної кар’єри в науці, перекочували також в “Енциклопедію сучасної України”, “Енциклопедію історії України”, “Малий словник історії України” та інші видання – похваляється М.Вегеш. З нашої оціночної точки зору, нині в українській науці саме М.Вегеш диригує дискримінацією русинської нації, хоча за міжнародним правом та законами України це є злочином. 4. М.Вегеш визнає, що саме Народна Рада (парламент) русинської суверенної республіки Закарпатська Україна 5 грудня 1944 р. “прийняла декрет “Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні”, нинішнього Закарпаття. Він стверджує, що на підставі цього декрету Центральний комітет комуністичної партії Закарпатської України і Народна Рада (уряд) Закарпатської України “20 липня 1945 р. ухвалили спільну постанову про утворення університету. І, мабуть, цю дату варто б вважати датою заснування в Ужгороді університету”. Але цю дату, 20 липня, закарпатці уже відмічали як день утворення Ужгородського університету до того, як його очолив М.Вегеш. Але декан цього університету М.Вегеш був довіреною особою В.Ющенка на виборах Президента України. Після цих виборів М.Вегеш 11 лютого 2005 р. став ректором університету. Щоб продемонструвати В.Ющенку свої відданість, М.Вегеш скористався постановою Ради Народних Комісарів УРСР та ЦК ВКП(б)У від 18 жовтня 1945 р. про заснування в Ужгороді уже заснованого університету. Саме на вимогу ректора М.Вегеша з 2005 р. була введена традиція 18 жовтня, “вважати днем утворення Ужгородського університету” – пише М.Вегеш. Хоча добре знає, що на 18 жовтня 1945 р. Закарпаття ще не було у складі Української РСР, а тому Київ не мав права утворювати на території сусідньої суверенної Закарпатської України університет Української РСР. Виходить, що заради власної кар’єри М.Вегеш здатний ігнорувати не тільки принципи міжнародного права про недопустимість дискримінації національних меншин, але й принцип суверенітету. У зв’язку з вищенаведеним хочемо нагадати М.Вегешу та його однодумцям, що саме за антирусинську діяльність Августин Волошин був Богом і долею суворо покараний, навіть прах його десь на смітнику чужої для нього країни. Незаконне присвоєння А.Волошину звання Герой України є черговою наругою над ним, оскільки воно присвоюється лише громадянам України і “не присвоюється за заслуги, які мали місце в минулому і не пов’язані зі становленням та розвитком незалежної України”. А.Волошин ніколи не був громадянином України, а його діяльність не була пов’язана із становленням незалежної України, тим більше із її розвитком. Але і це М.Вегешу і його однодумцям байдуже, оскільки саме на імені А.Волошина і дискримінації русинської нації вони роблять собі (з точки зору Божого-природнього і міжнародного права) злочинну кар’єру. Координаційна рада Русинських організацій і “Сойму Підкарпатських Русинів” переконані, що Божа і народна кара для М.Вегеша і його однодумців попереду. Координаційна рада РО і “Сойму ПР”

Ответов - 1

Georg: http://www.youtube.com/watch?v=N5V6j8eM8ew&feature=related



полная версия страницы