Форум » ПОЛИТИКА ПОЛИТИЧЕСКОЙ РУСИНСКОЙ НАЦИИ » Украина должна неотложно признать право русинской нации. Письмо О Сагану. » Ответить

Украина должна неотложно признать право русинской нации. Письмо О Сагану.

Петро Годьмаш: ПРИВАТНИЙ АДВОКАТ П. ГОДЬМАШ 88015, місто Ужгород Закарпатської області, вул. Заньковецької, № 19, кв. 71, тел. 29-180 Особисто, державного значення Голові Державного Комітету у справах національностей і релігій України Украины должна неотложно признать право русинской нации. Письмо О Сагану. Стосовно вимоги Президента України В.Ющенка від 20 жовтня 2009 року про негайне вирішення урядом України проблеми національних меншин. Пане О. Саган! Із опублікованої в пресі інформації стосовно проведеного Вами 28 листопада 2009 р. “круглого столу” по русинській проблемі, у мене склалась власна оціночна точка зору, що ні Ви особисто, ні відповідні працівники очолюваного Вами Комітету не знають як предмету “Історія держави і права України”, так ряду статей Конституції і діючих законів України стосовно русинської нації. Виходячи з цього, у мене склалось враження, що особисто у Вас та працівників Комітету, які причетні до вирішення проблеми русинів, немає юридичної освіти. По цій причині очолюваний Вами Комітет просто неспроможний вирішити русинську проблему відповідно до законодавства України. Саме по цій причині Комітет Організації Об’єднаних Націй по боротьбі з дискримінацією на своїй 69-й сесії, яка проходила в липні - серпні 2006 року, в пункті 20 свого заключного документу від 18 серпня 2006 р. стосовно України відмітив (стаття 5 d параграф 16), що деякі “українські підручники вміщують неточну історичну інформацію про національні меншини”; відмітив, що “Комітет занепокоєний відсутністю офіційного визнання меншини русинів, не дивлячись на її мовну, етнічну особливість. Комітет пропонує державі-учасниці розглянути питання про визнання русинів в якості національної меншини” до 2010 року. Русинська політична нація визнана конституційним законом Угорщини від 21 грудня 1918 р. “Про автономію Русинської Нації, яка проживає на території Угорщини”. Це визнання підтверджено рішеннями і міжнародними договорами країн-учасниць Паризької мирної конференції в 1919-1920 рр. Міжнародне визнання русинської політичної нації узаконено Конституцією та законами Чехословаччини. Тому у вище згаданому рішенні Комітету ООН по боротьбі з дискримінацією йдеться про визнання русинської національної меншини, а не про визнання давно і всіма країнами світу визнаної русинської нації. У тому числі визнаної СРСР, Українською РСР та суверенною Україною, що очевидне із наступного. ПЕРШЕ. Ще до появи Київської Русі та навіть Київського князівства на чолі з князем Олегом, проживаючі в Закарпатті автохтонні русини входили до складу Великої Моравії, якою у 907 р. оволоділи угорці. В результаті русини опинились у складі Угорщини, яка 21 листопада 1918 р. прийняла закон “Про автономію Русинської Нації, проживаючої на території Угорщини”. Цим конституційним законом русинській політичній нації було надано статус автономної республіки під назвою Русинська Країна. Ще в ті часи статус автономності русинів у складі Угорщини визнали всі країни світу. Тому Паризька мирна конференція по проведенню підсумків Першої світової війни прийняла рішення: задовольнити прохання русинської нації приєднати їх національну територію до Чехословаччини із збереженням за нею статусу автономної республіки під назвою Підкарпатська Русь. З приходом у Німеччині до влади А.Гітлера, Угорщина погодилась укласти з Німеччиною угоду про вступ до антикомуністичного блоку за умови, що Німеччина допоможе Угорщині повернути їй історичні землі Русинської Країни. В результаті Угорщина 14 березня 1939 р. розпочала окупацію автономної Підкарпатської Русі. Щоб припинити цей аншлюс, парламент автономної Підкарпатської Русі 15 березня 1939 р. прийняв закон, яким автономну Підкарпатську Русь проголосив суверенною республікою під назвою Карпатська Україна. Цю назву було прийнято з невдалим політичним розрахунком: оскільки Українська РСР входить до складу СРСР, який розпочав дружні відносини з Німеччиною, то Угорщина припинить окупацію суверенної країни під назвою Карпатська Україна. Загальновідомо, що Україна офіційно визнала правомірність проголошення парламентом автономної республіки Підкарпатська Русь суверенної республіки під назвою Карпатська Україна. У зв’язку з цим, Україна 15 березня 2009 р. на державному рівні відзначила 90-річчя суверенітету Карпатської України. Для участі у відзначенні цієї доленосної для Закарпаття дати, 15 березня 2009 р. в Закарпаття приїздила делегація парламенту і уряду України на чолі з Президентом В.Ющенком. ДРУГЕ. Після завершення 18 березня 1939 р. окупації суверенної республіки Карпатська Україна угорцями, тисячі русинів втекли до Української РСР, де були осуджені за безвізовий перехід кордону СРСР у невстановленому для цього пункті пропуску. На початку Другої світової війни, Чехословаччина та СРСР уклали угоду про спільну боротьбу з фашизмом та формування із русинів, які знаходились в концтаборах ГУЛАГу, окрему Чехословацьку армійську бригаду під командуванням генерала Л.Свободи. У зв’язку з цим, Президія Верховної Ради СРСР 26 листопада 1942 року прийняла Указ “Про амністію біженцям із Угорщини, карпатороссам, українцям і словакам, які до розчленування Чехословаччини мали чехословацьке громадянство”. Оскільки цей Указ для всіх союзних республік СРСР був законом, то Українська РСР також визнала русинську національність, яку в Указі було на чеський варіант названо “карпатороси”. М.Хрущов, голова уряду Української РСР, 9 вересня 1944 року уклав угоду із урядом Польщі про “евакуацію всіх громадян української, білоруської, російської і русинської національностей” із Польщі до Української РСР. У свою чергу, уряд СРСР 6 липня 1945 року уклав із урядом Польщі аналогічну угоду “про право на вихід із польського громадянства осіб руської, української, білоруської, русинської і литовської національностей, проживаючих на території Польщі, і про їх евакуацію до СРСР”. Відповідно до статті 9 нині діючою Конституції України, вище згаданий міжнародний договір Української РСР із Польщею від 9 вересня 1944 р. “є частиною національного законодавства України”. Тобто, русинську національність ще 9 вересня 1944 р. визнано законодавством Української РСР, а 6 липня 1945 р. визнано ще й законодавством СРСР. Верховна Рада України 8 жовтня 2004 року прийняла Постанову “Про 90-річчя трагедії в концтаборі «Талергоф»”. У цій постанові сказано про відзначення на державному рівні “Дня пам’яті” русинам-жертвам геноциду, влаштованого в 1914 р. Австро-Угорщини стосовно русинів Галичини і Закарпаття. Тобто, Верховна Рада суверенної України 8 жовтня 2004 року також офіційно визнала русинську національність. Загальновідомо, що зміна громадянства не веде до зміни національності такого громадянина. Всупереч цій істині, після приєднання Закарпаття до Української РСР всім русинам було замінено їх національність. Відповідно до ст. 6 закону “Про національні меншини в Україні”, тільки національні меншини мають право користуватись рідною мовою; мають право на розвиток національних культурних традицій; мають право відзначення національних свят, тощо. Хоча компактно проживаюча в Закарпатській області русинська національність багато разів Україною офіційно визнана, але не визнана у якості національної меншини. Тому русини Закарпаття позбавлені прав, передбачених ст. 6 закону “Про національні меншини в Україні”. В результаті уже й Комітет ООН по боротьбі з дискримінацією вимагає від суверенної та правової України припинити дискримінацією русинської нації шляхом визнання її в якості національної меншини. ТРЕТЄ: У зв’язку з вище наведеним, Президент України В.Ющенко своїм листом від 21 жовтня 2009 р. вимагає від Кабінету Міністрів, аби він прийняв постанову про офіційне визнання русинської національної меншини. Оскільки підготовка проекту такої постанови входить в компетенцію очолюваного Вами Комітету, то хочу особисто сказати Вам про порядок відновлення національності “русини”, передбачений законодавством України. Але спочатку нагадаю Вам, що 22 січня 1946 р. тільки частина русинської національної території, яка у складі федеративної Чехословаччини мала статус суверенної республіки під назвою Карпатська Україна, була приєднана до Української РСР у якості Закарпатської області. В результаті всім русинам Закарпатської області було незаконно встановлено національність “українець”. В той же час тим русинам, які залишились проживати на не приєднаній до Української РСР території у якості Пряшівського краю Чехословаччини, по нині збережено їх національність “русини”. Тому суверенна Україна відмежовується від сталінсько-брежнівського варіанту утворення єдиної в СРСР нації “радянський народ” і ст. 11 закону “Про національні меншини в Україні” встановила, що громадяни України мають право “відновлювати національність”, яка за часів СРСР була їм силоміць нав’язана. А в ст. 18 цього ж закону написано, що будь-яке пряме чи непряме обмеження права громадян України на відновлення своєї національності “забороняється і карається законом”. Поки що немає закону України, за яким можна би покарати деяких науковців України за порушення ст. 18 “Про національні меншини в Україні”. Знаючи це, вони продовжують незаконно втручатись в питання відновлення русинами своєї національності і таким чином позбавляти русинів права на відновлення своєї споконвічної нації “русини”. Причому не особисто, а шляхом абсурдних рекомендацій для юридично неграмотних посадових осіб. Бо у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи зобов’язані керуватись Конституцією і законами України, а не абсурдними рекомендаціями того чи іншого науковця, який робив кар’єру в науці міфами про необхідність утворення єдиної нації “радянський народ”. На підставі вище наведених міжнародних договорів і рекомендації Комітету ООН по боротьбі з дискримінацією, керуючись ч. 2 ст.19 Конституції України та статтями 11 і 18 закону “Про національні меншини в Україні” П Р О Ш У : 1. Підготовити проект постанови Кабінету Міністрів про офіційне визнання русинської національної меншини України та рекомендувати Кабінету Міністрів прийняти його у якості постанови. 2. Оскільки це звернення до Вас написане на прохання русинських організацій і вони хочуть знати про прийняте Вами рішення, прошу Вас про результати його розгляду повідомити мене. Додаток: на одному аркуші. Адвокат Годьмаш Петро Васильович, експерт з прав русинської нації в Україні 21 жовтня 2009 року.

Ответов - 3

Georg:

Циль: Чи визнаєте ви право визначення своєї національності за людиною ? Бо українский політик (кандидат у презеденти) Тягнибок ,не спроможний дати відповідь на це питання,може ви дасте відповідь?!. 2.Чому вся українська політична еліта,чіпляеться за злочин тоталітарного режиму проти русинського народу,коли весь цей народ був загнаний в українство, без будь - якого права вибору ? Якаж тоді різниця між цією елітою і сталінським тоталітаризмом.

Циль: [img][/img]



полная версия страницы